Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

від ВАТ "Капітал Лізинг": ОСОБА_1. –представник (довіреність від 20.05.2011 року);

від ПАТ "УніКредит Банк": ОСОБА_2 –представник (довіреність від 13.04.2011 року);

від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії": ОСОБА_3 –представник (довіреність від 18.10.2011 року);

від ПАТ "Терра Банк": ОСОБА_4 –представник (довіреність від 20.01.2012 року);

від арбітражного керуючого Титича В.М.: особисто;

від ТзОВ "Укар Лізинг": ОСОБА_5 –представник (довіреність від 02.03.2012 року);

інші учасники касаційного провадження в судове засідання не з'явились;

У квітні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Капітал Лізинг" (далі за текстом –ВАТ "Капітал Лізинг") звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року у справі № 28/94-б прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 28/94-б; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Титича Віталія Миколайовича (далі за текстом –арбітражний керуючий Титич В.М.); з моменту порушення провадження у справі введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито процедуру санації боржника; призначено керуючим санацією боржника Голову Правління ВАТ "Капітал Лізинг" Задорожнього Олександра Миколайовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року у справі № 28/94-б апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (далі за текстом –ПАТ "Терра Банк") в частині оскарження пунктів 4, 6, 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року залишено без задоволення; пункти 4, 6, 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року залишено без змін; припинено апеляційне провадження в частині оскарження решти ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року; справу передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011 року у справі № 28/94-б касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" (далі за текстом –ПАТ "УніКредит Банк"), Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі за текстом –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"), ПАТ "Терра Банк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року скасовано повністю; ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року у справі № 28/94-б скасовано; справу № 28/94-б передано до Господарського суду м. Києва на стадію розгляду заяви керівника ВАТ "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 28/94-б-44/240-б та призначено розгляд справи в судовому засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року у справі № 28/94-б-44/270-б (суддя –Чеберяк П.П.) заяву ВАТ "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що заявником не надано належних доказів неплатоспроможності боржника, необхідних для порушення провадження у справі за особливостями, передбаченими ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому доцільним є повернути ВАТ "Капітал Лізинг" заяву без розгляду, згідно ст. 9 названого Закону та п. 3) ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 28/94-б-44/270-б (головуючий суддя – Дзюбко П.О., судді: Сотніков С.В., Разіна Т.І.) апеляційні скарги розпорядника майна –арбітражного керуючого Титича В.М. та ВАТ "Капітал Лізинг" задоволено; ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року у справі № 28/94-б-44/270-б скасовано; матеріали справи № 28/94-б-44/270-б повернуто Господарському суду м. Києва для подальшого розгляду. постанова апеляційного господарського суду обґрунтована, зокрема тим, що подані ВАТ "Капітал Лізинг" та арбітражним керуючим Титичем В.М. апеляційні скарги є обґрунтованими, оскільки заявником надано до суду всі докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ПАТ "УніКредит Банк" звернулось з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 28/94-б-44/270-б, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 року –залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 28/94-б-44/270-б, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось з касаційною скаргою в якій просить скасувати зазначений судовий акт та припинити провадження у справі, про що прийняти відповідну постанову. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 7, 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 43, 101, 104 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційні скарги ПАТ "УніКредит Банк" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 року розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні касаційної інстанції 29.02.2012 року представники ПАТ "УніКредитБанк", ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "ТерраБанк" касаційні скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники ВАТ "Капітал Лізинг" та ТзОВ "Укар Лізинг", арбітражний керуючий Титич В.М. проти касаційних скарг заперечили, вважають прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін, а касаційні скарги –без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження у справі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційних скарг за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України (1798-12) (ст. 41 ГПК України).

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керівник боржника має право подати згідно з вимогами ст. 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника; за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Таким чином, ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство на загальних підставах, встановлених ст. 7 цього Закону, з обов'язковим виконанням також додаткових вимог (встановлених ст. 53 Закону), оскільки, у цьому випадку процедура розпорядження майном боржника окремо не проводиться і процедура санації відкривається одночасно з порушенням справи про банкрутство.

В свою чергу, ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає вимоги до заяви боржника та вимагає, серед іншого, надання боржником документів, які підтверджують його неплатоспроможність.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за загальною процедурою банкрутства ознаки неплатоспроможності боржника з'ясовуються судом у підготовчому засіданні. Однак, оскільки у справі про банкрутство, порушеній в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відсутнє підготовче засідання, то ознаки неплатоспроможності боржника слід з'ясовувати на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство. В будь-якому випадку, у боржника повинні бути ознаки неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного.

Скасовуючи прийняті у цій справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року та ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року з направленням справи до місцевого господарського суду на стадію розгляду заяви керівника ВАТ "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство в іншому складі суду, Вищий господарський суд України надав обов'язкові для виконання вказівки (ст. 11112 ГПК України (1798-12) ). Так, у постанові від 13.10.2011 року Вищий господарський суд України вказав, що встановлення самого лише факту наявності документів, які на думку ВАТ "Капітал Лізинг", є достатніми для порушення провадження у справі про банкрутство останнього, не дає підстав для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки зміст цих документів (зокрема, щодо вимог кредиторів, які дали згоду на процедуру санації та, відповідно погодили кандидатури розпорядника майна та керуючого санацією) також підлягає перевірці з наданням йому належної оцінки.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій цієї вказівки Вищого господарського суду України не виконали, належної оцінки поданої ВАТ "Капітал Лізинг" заяви про порушення справи про банкрутство та доданим до неї документам (як доказам) з наданням відповідних висновків не здійснили.

Так, місцевий господарський суд, дійшовши висновку про необґрунтованість поданої ВАТ "Капітал Лізинг" заяви не вказав, що саме є підґрунтям цього висновку, які саме з поданих заявником документів та за яких підстав свідчать про неподання заявником належних доказів неплатоспроможності боржника, необхідних для порушення провадження у справі за особливостями, передбаченими ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ст. 63 ГПК України визначено перелік підстав повернення позовної заяви та доданих до неї матеріалів без розгляду; ч. 2 названої статті встановлено, що суддя повертає позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Таким чином, враховуючи прийняття місцевим господарським судом (ухвалою від 31.10.2011 року) справи до провадження та призначення її до розгляду, місцевий господарський суд не мав підстав для повернення заяви ВАТ "Капітал Лізинг" без розгляду з посиланням на положення ст. 63 ГПК України.

Втім, апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про обґрунтованість поданої ВАТ "Капітал Лізинг" заяви, обмежився самим лише переліком наданих заявником документів, в той час як постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011 року було вказано, що встановлення самого лише факту наявності тих чи інших документів не дає підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки зміст цих документів (зокрема, щодо вимог кредиторів, які дали згоду на процедуру санації та, відповідно погодили кандидатури розпорядника майна та керуючого санацією) також підлягає перевірці з наданням йому належної оцінки. Тобто, вказуючи на подані заявником документи, господарський суд апеляційної інстанції (в цьому випадку, враховуючи встановлення саме ним факту подання таких документів) мав по кожному з них вказати, які саме вимоги та якого саме з кредиторів вони підтверджують (чи не підтверджують), а також чи є ці вимоги безспірними.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що апеляційним господарським судом, в порушення ст. ст. 42, 43 ГПК України, не було надано будь-якої оцінки доводам, наведеним у відзивах на апеляційні скарги. При цьому, мотивувальна частина постанови апеляційного господарського суду за своїм змістом майже повністю (за виключенням кількох абзаців) тотожна змісту поданої ВАТ "Капітал Лізинг" апеляційної скарги та складається, зокрема, з її розділів І) (абз. 1-6), ІІ) (абз. 1, 5), ІV) (абз. 1-3, 5-6) та V) (абз. 1-3, 6) у тій самій послідовності.

Необхідно також відзначити, що вказаний апеляційним господарським судом перелік доказів на підтвердження неплатоспроможності боржника повністю збігається з переліком, визначеним ВАТ "Капітал Лізинг" у апеляційній скарзі, і процитований господарським судом апеляційної інстанції без його конкретизації та жодної перевірки і оцінки.

Поряд з цим, слід зазначити, що апеляційним господарським судом не перевірено наявності у арбітражного керуючого Титича В.М. права на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду і, зокрема, чи набув останній у встановленому законом порядку статусу сторони у цій справі (згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та/або яким чином оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції безпосередньо стосується прав та обов'язків останнього, питання про що, серед іншого, ставилося у відзивах на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Титича В.М.

Враховуючи ту обставину, що вирішення питання щодо правильності інших процесуальних дій господарських судів попередніх інстанцій є неможливим, з огляду на приписи ст. 1117 ГПК України, за яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази та на підставі ч. 2 ст. 1115 ГПК України, з огляду на неповне встановлення обставин справи (господарськими судами попередніх інстанцій) та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного та ухвали місцевого господарських судів та направлення справи до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо можливості прийняття заяви ВАТ "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство, згідно з п. 3) ч. 1 ст. 1119 ГПК України.

Під час розгляду заяви ВАТ "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство, господарським судам слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством прийняти відповідне рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити частково.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року у справі № 28/94-б-44/270-б скасувати повністю.

4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2011 року у справі № 28/94-б-44/270-б скасувати повністю.

5. Справу № 28/94-б-44/270-б передати до Господарського суду міста Києва на стадію розгляду заяви керівника Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" про порушення справи про банкрутство в іншому складі суду.

6. Забов'язати Відкрите акціонерне товариство "Капітал Лізинг" направити/вручити копію цієї постанови Компанії "Дженіфекс Партісіпейшн Лімітед" та Компанії "Ланара Трейдінг Інк.".