Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2011 року порушено провадження у справі № Б19/022-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Сервіс" (далі-Боржник, ТОВ) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Руснефтехім-Україна" (далі-Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2011 року (суддя - Карпечкін Т.П.) розгляд справи відкладено, відхилено клопотання про припинення повноважень керівника ТОВ та покладення його повноважень на розпорядника майна - Кучака Ю.Ф., повноваження останнього припинені, а розпорядником майна ТОВ призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Не погодившись частково із цією ухвалою місцевого суду, публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі-Банк) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 26.09.2011 року в частині припинення повноважень розпорядника майна Кучака Ю.Ф. та в частині призначення розпорядником майна ТОВ арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року (головуючий суддя – Гарник Л.Л., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Банку залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 26.09.2011 року –без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" та арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 року та ухвалу господарського суду Київської області від 26.09.2011 року в частині припинення повноважень розпорядника майна Боржника –арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та в частині призначення розпорядником майна ТОВ –арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 31, 11, 12, 13, 14 Закону про банкрутство, ст.ст. 1, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення скаржника –арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., призначеного розпорядника майна та представників кредиторів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що призначений у справі розпорядник майна ТОВ –арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. неналежним чином виконує покладені на нього обов'язки, оскільки заявлені у справі кредиторські вимоги були розглянуті без участі представника Боржника, не були надані докази здійснення керівництвом Боржника перешкод у виконанні арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. своїх повноважень, поданий суду реєстр вимог кредиторів містить арифметичні помилки, не проводиться аналіз фінансового та майнового стану Боржника, що перешкоджає з'ясуванню обставин щодо фіктивного банкрутства ТОВ, а кредиторами у справі були подані клопотання про усунення вказаного арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна у даній справі. Що ж до арбітражного керуючого Шевцова Є.В. були надані докази його достатньої кваліфікації та досвіду роботи у справах про банкрутство. За цих підстав були задоволені відповідні клопотання: припинені повноваження арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та призначено розпорядником майна ТОВ арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Заперечуючи вказані висновки судів, заявники касаційних скарг зазначили, що відсутні підстави для заміни розпорядника майна у даній справі, оскільки розгляд кредиторських вимог до Боржника відбувся без участі представників останнього з незалежних від розпорядника майна Кучака Ю.Ф. причин, а останній належним чином виконував покладені на нього обов'язки.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями скаржників, оскільки такі заперечення викладені без врахування всіх встановлених обставин справи та з неналежним тлумаченням відповідних норм законодавства.

Виходячи з приписів норм ч. 5 ст. 31, ч. 9 ст. 13, ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання розпорядником майна покладених на нього обов'язків, зокрема, визначених вказаними нормами, у тому числі щодо сумісного з боржником розгляду заявлених вимог кредиторів та формування реєстру кредиторів для затвердження його судом утруднює та перешкоджає суду у проведенні відповідних дій та процедур у справі про банкрутство та може призвести до порушення строків, визначених нормами ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство. Так, розгляд кредиторських вимог та формування реєстру кредиторів за відсутністю фінансової та господарської документації боржника, без аналізу його господарської діяльності, а також без участі представників боржника, як цього вимагають норми ч. 9 ст. 13 та ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, може призвести до надання господарському суду недостовірних відомостей стосовно розгляду кредиторських вимог боржника, заперечення останнім заявлених до нього вимог, а також до затягування розгляду відповідних кредиторських вимог. Крім цього, нездійснення розпорядником майна аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності, аналізу відповідної документації боржника взагалі суперечить нормам ч. 5 ст. 31 та ч. 9 ст. 13 щодо належного виконання розпорядником майна своїх обов'язків та нівелює цілі та задачі, що покладаються на розпорядника майна Законом про банкрутство (2343-12) , а відповідно і позбавляють господарський суд належно, у відповідності до встановлених строків та норм Закону про банкрутство (2343-12) здійснювати провадження у відповідній справі про банкрутство.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій на підставі наявних доказів у справі були встановлені факти недотримання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. згаданих норм Закону про банкрутство (2343-12) та невиконання покладених на нього функцій та обов'язків, суд касаційної інстанції погоджується із правомірними висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав, передбачених ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство, для усунення вказаного арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ.

При цьому, колегія суддів враховує, що на момент вирішення спірного питання (щодо заміни розпорядника майна та неналежного виконання покладених на арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. обов'язків розпорядника майна ТОВ) сплинули встановлені ухвалою підготовчого засідання від 28.04.2011 року строки, визначені згідно норм ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство.

Поряд з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне додати, що виходячи з приписів норм ч. 2 ст. 13 та ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство, до створення комітету кредиторів пропонувати кандидатуру розпорядника майна мають право кредитори, а тому і ставити питання щодо заміни розпорядника майна у справі про банкрутство також мають право кредитори. Однак, остаточно вирішувати питання щодо кандидатури для призначення розпорядником майна у справі про банкрутство, припинення повноважень вже призначеного розпорядником майна арбітражного керуючого та призначення на цю посаду іншої кандидатури має повноваження виключно господарський суд, виходячи з встановлених обставин справи, наданих суду пропозицій та наявних доказів тощо.

Виходячи з вищевикладеного також слід додати, що норми, які регулюють питання призначення, зокрема, розпорядника майна у справі про банкрутство є оціночними. Оцінка ж відповідних обставин справи здійснюється на підставі доказів у справі, що в свою чергу оцінюються господарським судом відповідно до вимог ст. 43 ГПК України.

Таким чином, суд касаційної інстанції підтримує, як правомірні та обґрунтовані висновки судів попередніх інстанцій щодо здійснення заміни розпорядника майна ТОВ.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" та арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 31, 11, 13, 14, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 43, 1115, 1117, 1119 – 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" та арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2012 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 26.09.2011 р. у справі № Б19/022-11 залишити без змін.

постанова виготовлена та підписана 29.03.2012 року.