Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Рішенням господарського суду міста Київ від 05.09.2011р. (складене 09.09.2011р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р. у справі №57/108 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Прокурор Генеральної прокуратури України з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2012р. касаційну скаргу Прокурора Генеральної прокуратури України прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.03.2012р.

Ухвалою від 12.03.2012р. у справі №57/108 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги на 26.03.2012р.

У своєму відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Міністерство оборони України у своїх письмових поясненнях не погоджується з оскаржуваними рішенням та постановою, вважає їх незаконними та необґрунтованими та підтримує касаційну скаргу у повному обсязі.

У судове засідання 12.03.2012р. представники третіх осіб не з'явились.

Ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду касаційної скарги учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Сторони по справі в установленому порядку ГПК України (1798-12) повідомлені про час і місце розгляду справи в касаційній інстанції за адресами їх місцезнаходження зазначеними в позовній заяві. На момент розгляду справи у судовому засіданні 26.03.2012р. клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило. Скарга розглядається за наявними матеріалами справи, а постанова Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 26.03.2012р. прокурор та представник позивача підтримали вимоги касаційної скарги, представники відповідача –заперечували проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніми інстанціями та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2009р. Міністерство оборони України, в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель Неботова Петра Григоровича, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України №220/308/д від 21.08.2009р. та Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Генерального директора Фролова Бориса Миколайовича, який діяв на підставі наказу Фонду державного майна України від 20.07.2009р. №1110, Статуту Компанії, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. №489-р (489-2001-р) , уклали договір комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ.

При оцінці спірних правовідносин місцевий господарський суд та апеляційна інстанція виходили з того, що пунтком 1.1 вказаного договору встановлено, що позивач доручає відповідачу, а відповідач бере на себе зобов'язання за комісійну плату вчинити на умовах, що не суперечать чинному законодавству і цьому договору, від свого імені, в інтересах позивача та за рахунок останнього, правочини з Покупцями щодо реалізації на внутрішньому ринку нерухомого військового майна військового містечка № 52, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Трудова (Шота Руставелі), згідно Специфікації майна, яке позивач доручає відповідачу реалізувати (Додаток 1 до договору) в два етапи (в редакції додаткової угоди № 1 від 16.11.2009р.).

Умовами договору також визначено, що остаточна площа земельної ділянки визначається згідно із землевпорядною документацією та буде зазначена у Додатковій угоді, яка буде невід’ємною частиною до цього договору. Перелік та місце розташування майна, що передається відповідачу на комісію за даним договором, а також його технічні характеристики, наведені у специфікації майна (Додаток 1), яке позивач доручає відповідачу реалізувати згідно з цим договором і посвідчується інвентаризаційними матеріалами, схемами встановленої форми та іншими необхідними документами, які надаються позивачем. Реалізація майна разом із земельною ділянкою здійснюється відповідачем на конкурентних засадах, шляхом проведення аукціону.

Судами встановлено, що відповідно до специфікації до договору позивач доручав реалізувати відповідачу наступне майно: склад, будівля № 1, загальною площею 956м2, склад, будівля № 3, загальною площею 637м2, холодильник, будівля №2, загальною площею 668м2, контрольно-пропускний пункт, будівля №4, загальною площею 55м2, огорожа із залізобетонних плит довжиною 170 пог. метрів, асфальтове покриття довжиною 500 пог. метрів.

Пунктом 1.2 договору визначено, що передпродажну підготовку майна разом із земельною ділянкою, в тому числі замовлення та отримання матеріалів технічної інвентаризації, землевпорядної документації, незалежної оцінки майна, експертної грошової оцінки земельної ділянки, визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками, виготовлення технічного паспорту земельної ділянки, а також документів, які підтверджують право власності Міністерства оборони України на майна позивач доручає здійснити відповідачу. У разі відмови уповноважених органів у видачі необхідних для реалізації майна документів, відповідач оскаржує такі дії в установленому порядку. Для проведення передпродажної підготовки майна разом із земельною ділянкою, а також отримання (надання) інших послуг з організації реалізації майна разом із земельною ділянкою, відповідач укладає з відповідними юридичними або фізичними особами договори. Відповідач визначає на конкурсних засадах юридичну або фізичну особу, що має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, а також суб'єкта оціночної діяльності, що має ліцензію на виконання робіт з експертної грошової оцінки земель.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що залишкова (балансова) вартість майна, за якою позивач передає його для реалізації відповідачу, складає 298 400грн. без ПДВ, згідно з Переліком нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 896-р (896-2007-р) . Вартість земельної ділянки буде зазначена у додатковій угоді після проведення експертної грошової оцінки.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що у додатковій угоді, що складає невід'ємну частину договору, визначається стартова ціна реалізації майна разом із земельною ділянкою, що підлягає реалізації, строк реалізації майна разом із земельною ділянкою та інші умови.

Відповідно до висновку про вартість майна,складеного суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "КАЗБЕК", його ринкова вартість складає 701 815грн. без ПДВ.

З урахуванням ринкової вартості майна, етап 1, стартова ціна реалізації майна, що виставляється на продаж покупцю, не може бути нижчою ніж 914 189,37грн.

Судами попердніх інстанцій встановлено, що 24.12.2009р. між відповідачем, як уповноваженою організацією, що діє від свого імені та в інтересах Міністерства оборони України та ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач продав, а ТОВ "ЖЕБВП "МЖК Експрес-24" придбало у власність нерухоме майно, що перебуває у державній власності з правом управління Міністерство оборони України, право оперативного управління - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, та підлягає відчуженню згідно з переліком нерухомого військового майна Збройних сил, яке може бути відчужено, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 896-р (896-2007-р) , а саме: в літері "Д" - холодний склад, приміщення 1, площею 10,2м2, приміщення 2 площею 73,3м2, приміщення 3 площею 11,9м2, приміщення 4 площею 19,5м2, приміщення 5 площею 8,2м2, приміщення 6 площею 57,1м2, приміщення 7 площею 44,4м2, приміщення 8 площею 90,2м2, приміщення 9 площею 20,4м2, приміщення 10 площею 26,8м2, приміщення 11 площею 18,8м2, приміщення 12 площею 43,6м2, приміщення 13 площею 63м2, приміщення 14 площею 58,0м2, приміщення 24 площею 13,7м2, приміщення 25 площею 12,2м2, приміщення 26 площею 2,8м2, приміщення 27 площею 4,8м2, приміщення 28 площею 12,9м2, приміщення 29 площею 8,2м2, всього загальною площею 590м2, а також літера "В" - склад, загальною площею 636,2м2, літера "Г" - склад, площею 955,7м2, що складає 95/100 ідеальних часток від усіх будівель № 1, 2, 3, 4 військового містечка №52 по вул. Шота Руставелі, 1 в м. Івано-Франківську, таким чином, яким воно виставляється на продаж.

Приписами ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно з частиною 1 ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. № 489-р (489-2001-р) Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" є уповноваженою організацією на здійснення реалізації на внутрішньому ринку майна Збройних Сил України, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна (крім військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин).

Приписами ст. 70 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2009 рік" встановлено, що в 2009р. продаж об'єктів нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, або майновими правами на них здійснюється на відкритих аукціонах у порядку та за переліком, визначеними Кабінетом Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 896-р "Про затвердження переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено" (896-2007-р) , Міністерство оборони України зобов'язано забезпечити реалізацію у 2009 році зазначеного у переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, на аукціонах відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що військове майно військового містечка № 52, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Трудова, а саме склад, будівля N 1; склад, будівля N 3; холодильник, будівля N 2; контрольно-пропускний пункт, будівля N 4; огорожа із залізобетонних плит; асфальтове покриття міститься у переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено та затверджено вищезазначеним розпорядженням.

Підпунктом 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" від 02.04.2008р. №313 (313-2008-п) , центральні органи виконавчої влади, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності, у тому числі Національна та галузеві академії наук, можуть приймати виключно на підставі окремих актів Кабінету Міністрів України рішення стосовно продажу нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташовано.

Беручи до уваги вищевикладене господарські суди першої та другої інстанції дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що Міністерство оборони України при укладанні договору було наділено відповідними повноваженнями на реалізацію нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташовано, а отже відповідач, як спеціалізована організація уповноважена на реалізацію військового майна, діяла виключно за дорученням Міністерства оборони України та Державного департаменту надлишкового майна та земель в межах чинного законодавства при укладенні оскаржуваного договору.

Відповідно до п. 9.5 договору закінчення терміну дії встановлено 31.12.2009р.

Пунктом 9.12 договору, передбачено, що у разі коли технічні характеристики майна, наведені в специфікації до цього договору (Додаток 1) будуть відрізнятися від отриманих в результаті проведення технічної інвентаризації, сторони керуються даними матеріалів технічної інвентаризації, які уточнюються шляхом укладання додаткових угод, які додаються в якості невід'ємних частин до вказаного Договору.

Відповідно до специфікації (Додаток 1) майна, яке позивач в особі Державного департаменту надлишкового майна та земель доручив реалізувати відповідачу такі відомості, як характеристики, вартість та земельна ділянка, як майно - відсутні. В специфікації лише зазначається, що вартість земельної ділянки буде зазначена у Додатковій Угоді після проведення експертної грошової оцінки. Відсутні дані відомості щодо земельної ділянки і у Переліку нерухомого військового майна Збройних сил України, яке може бути відчужено, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 896-р від 17 жовтня 2007р. (896-2007-р)

Пунктами 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" № 313 від 02.04.2008р. (313-2008-п) встановлено, що Міністерство оборони України разом з іншими державними органами, які здійснюють управління військовим майном, Міністерствами і відомствами, в т.ч. Державним Комітетом із земельних ресурсів, зобов'язано у місячний строк внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект акта законодавства щодо затвердження порядку продажу на аукціонах об'єктів нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, а також надати переліки об'єктів нерухомого військового майна, які можуть бути продані разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані.

Відповідно до п. 1.2 договору позивач доручає відповідачу здійснити передпродажну підготовку майна разом із земельною ділянкою в тому числі провести технічну інвентаризацію та виготовити землевпорядну документацію разом з документами, що підтверджують право власності Міністерства оборони України на майно, що відчужується.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання даного пункту договору землевпорядна документація та правовстановлюючі документи на вище вказану ділянку виготовленню не підлягали, оскільки переліки об'єктів нерухомого військового майна, які можуть бути продані разом із земельними ділянками, де затверджуються розміри та характеристики земельних ділянок станом на день укладання договору були відсутні.

Відповідно до п. 2.2 договору ціна реалізації майна, а також ціна земельної ділянки визначається позивачем відповідно до вимог Методики оцінки майна, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. № 1531 (1531-2002-п) .

На виконання п. 1.4 договору, що укладений зі скасувальною обставиною згідно із ст. 212 ЦК України між позивачем та відповідачем 16.11.2009р. укладено додаткову угоду № 1 про зміну договору комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ від 18.09.2009р. Вказаною додатковою угодою були внесені зміни до п. 1.1. договору.

Пунктом 2 додаткової угоди позивачем визначено стартову ціну майна - нежитлових приміщень загальною площею 2181,9м2 для реалізації на 1-му етапі, що складає 701 815 грн. без ПДВ та встановлено мінімальну ціну продажу майна 1-го етапу в розмірі 914 189,37грн. в т.ч. ПДВ 20%.

В свою чергу, п. 5 додаткової угоди № 1 продовжено термін дії договору комісії № 270/3/47-09 НМ від 18.09.2009р. до 31.12.2010р.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 нежитлові приміщення першого етапу реалізації (відчуження) виставлені для продажу відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 348 від 15.04.2009р. (348-2009-п) , якою було затверджено Порядок реалізації на аукціонах у 2009р. нерухомого військового майна Збройних сил України, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване.

Згідно п. 2. вказаного порядку лот - майно та земельна ділянка, що підлягають продажу на аукціоні. Земельна ділянка до складу лоту не включається, якщо продажу підлягають вбудовано-прибудовані приміщення, підвали, окремі поверхи будівель тощо.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди для продажу (відчуження) на першому етапі були виставлені вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення (літ. "Г", "Д", "В") загальною площею 2181,9м2 Нежитлові приміщення холодильного складу (літера "Д") площею 78м2 підлягають продажу на другому етапі разом з земельною ділянкою на виконання додаткової угоди, що буде підписана відповідно до п. 1.4. договору комісії.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відсутні підстави вважати недійсним чи таким, що не відповідає чинному невідповідним діючому законодавству України договір комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ від 18.09.2009р. укладений між Міністерством оборони України та Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів".

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р. у справі №57/108 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р. у справі №57/108 –залишити без змін, а касаційну скаргу Прокурора Генеральної прокуратури України м.Київ –без задоволення.