3/70/5022-961/2011 Про стягнення заборгованості за поставлений природний газ - 21.03.2012 Прийняття

До господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 4 621 601,54 грн. –боргу за поставлений природний газ, 354 608,19 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 196 181,43 грн. –3% річних, всього –5 748 560,41 грн. Судові витрати покладено на відповідача.

08.09.2011р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за №31/10-11331 від 07.09.2011р., в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просив стягнути з відповідача 1 341 906,21 грн. –боргу за поставлений природний газ, 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, всього –2 457 248,40 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2011р., в порядку ст. 22 ГПК України, заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду .

Таким чином, з урахуванням заява позивача про зменшення позовних вимог, предметом позову є : 1 341 906,21 грн. –боргу за поставлений природний газ, 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, всього –2 457 248,40 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. (суддя: Турецький І.М.), в частині позову щодо стягнення 1 341 906 грн. 21 коп. –основного боргу за поставлений природний газ припинено провадження у справі № 3/70/5022-961/2011, в порядку ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. (головуючий суддя: Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Марко Р.І.), рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. у справі №3/70/5022-961/2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі №3/70/5022-961/2011 в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 23.09.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник) та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1335 ТЕ-30, відповідно до умов якого, постачальник згідно з цим Договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору (п.1.1. Договору).

За цим Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником. Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (п.1.2., п.1.3. Договору).

У відповідності до п.2.1. Договору, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року газ в обсязі до 2085 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень 283 тис. куб.м., листопад 777 тис. куб.м., грудень 1025 тис. куб.м., разом IV кв. 2085 тис. куб.м.

Пунктом 4.4. Договору, передбачено, що обсяг газу, визначений згідно з п.4.3. цього Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання –передачі. Приймання - передача газу, постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання –передачі складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов’язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погодження газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Відповідно до п.5.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн.

Оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання –передачі газу до 0 числа місяця, наступного за місцем поставки газу. (п.6.1. Договору).

Пунктами 11.1., 11.2. Договору, сторони домовились, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Строк дії цього Договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.

21 грудня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( як, постачальник) та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, покупець) було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне: "1. Доповнити пункт 2.1. Договору підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: " 2.1.1. постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 4571 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:січень 1542 тис. куб.м., лютий 1330 тис. куб.м., березень 1185 тис. куб. м., квітень 516 тис. куб. м., разом 4571 тис. куб. м. "

2. Викласти пункт 11.1. Договору в наступній редакції: " 11.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення."

09.04.2010 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне:

"Продовжити строк дії Договору в частині поставки природного газу до 30 вересня 2010 року".

06.08.2010 року сторони у даній справі уклали додаткову угоду №3 до Договору постави природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне:

З 01.08.2010 року викласти пункт 5.1. Договору в наступній редакції: " 5.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ;

- податок на додану вартість за ставкою 20% .

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн. "

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору протягом з жовтня місяця 2009 року по квітень місяць 2010 року позивач передав, а відповідач, прийняв природний газ, на загальну суму 5 391 414 грн. 54 коп. грн.

Факт надання природного газу на суму 5 391 414 грн. 54 коп. підтверджено актами прийому-передачі природного газу за жовтень місяць 2009 року по квітень місяць 2010 року. (знаходяться в матеріалах справи) .

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу повністю не виконав, і його заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду та розгляду справи в суді становить 1 341 906 грн. 21 коп., яка позивачу не сплачена, про що свідчить розрахунок боргу, долучений останнім.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ст. 714 ЦК України ).

03.06.2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області (як сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як, сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" ( як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №47/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 3 279 695 грн. 33 коп. (п.1 даного Договору).

На підставі даного договору позивачу перераховано 3 279 695,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 30.06.2011р.

03.06.2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області ( як, сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як, сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" (як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №45/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 1341 906,20 грн. (п.1. Договору).

06.09.2011 року було складено протокол №1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго" перед ДК "Газ України", згідно якого списано борг за спожитий газ на суму 1 341 906,21 грн.,, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р. (894-2011-п)

У відповідності до п.4, п.5, п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку (894-2011-п) , списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем оплачено заборгованість в сумі 1 341 906 грн. 21 коп. шляхом списання, про що свідчить протокол №1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго" перед ДК "Газ України" від 06.09.2011р., що є частиною предмету позовних вимог.

У відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 341 906 грн. 21 коп., оскільки відсутній предмету спору.

Крім заявленої суми основного боргу, позивачем заявлялися вимоги про стягнення 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 194 298,89 грн. –3% річних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 194 298,89 грн. –3% річних, господарські суди попередніх інстанцій посилалися на "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. №894 (894-2011-п) та Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , якими передбачено списання заборгованості (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст.1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

За таких обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, суди визнали документально не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а тому в цій частині позову, відмовили.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

Пунктом 2.5 вказаного Закону (3319-17) передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р. (894-2011-п) передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання, чи виконав відповідач вищевказані норми стосовно списання заборгованості з пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, приймаючи судові рішення у даній справі, суди обох інстанцій в порушення приписів ст. ст. 43, 84 ГПК України, не спростували та не відхилили доводи позивача, викладені у запереченнях від 26.09.2011 р. №31/10-11859.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України (1798-12) є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа в частині відмови у задоволенні позовних вимог у стягненні пені, індексу інфляції та 3% річних має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.09.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі №3/70/5022-961/2011 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. У цій частині справу №3/70/5022-961/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.