ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"21" березня 2012 р.
|
Справа № 15/5025/796/11
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Головуючого:
Суддів:
|
Мирошниченка С.В.,
Барицької Т.Л., Хрипуна О.О.,
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемер-2"
|
|
на постанову
|
Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р.
|
|
у справі
|
№ 15/5025/796/11 господарського суду Хмельницької області
|
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемер-2"
|
|
до
|
Хмельницької міської ради
|
|
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
|
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4
|
|
про
|
визнання недійсним рішення Хмельницької ради №19 від 03.11.2010 року
|
за участю представників сторін:
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06.2011 р. (суддя Муха М.Є.) позов задоволено повністю.
Постановою Рівненського апеляційного господарського від 19.10.2011 р. (судді: Демидюк О.О., Бригінець Л.М., Щепанська Г.А.) рішення господарського суду Хмельницької області від 29.06.2011 р. у справі №15/5025/796/11 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2000 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу відповідно до п. 2 якого до ОСОБА_4 у власність перейшли недобудоване приміщення кафе "Колиба" та пункт по
технічному обслуговуванню легкових автомобілів, готовністю 65%, загальною площею 240,9 кв.м., які належали ОСОБА_6 на підставі акту вибору земельної ділянки під будівництво кафе "Колиба" та пункту по технічному обслуговуванню легкових автомобілів, виданого 24.04.2000 р. Хмельницькою райдержадміністрацією.
Відповідно до додатку до Установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Цемер-2" від 24.01.2000 р. вкладом ОСОБА_4, як учасника товариства є недобудоване приміщення кафе "Колиба" вартістю 89 334 грн. та пункт технічного обслуговування легкових автомобілів вартістю 82 190 грн., які знаходяться у м. Хмельницькому по пр. Миру, 47.
Згідно акту прийому-передачі майна учасниками до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемер-2" від 28.06.2001 р. вказані недобудовані приміщення були внесені до статутного фонду товариства.
Наявна в матеріалах справи копія Акту прийому-передачі майна учасниками до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМЕР-2" від 28.06.2001 р. не містить обов'язкових реквізитів, передбачених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Отже, Вищий господарський суд України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що у вказаному Акті прийому-передачі відсутні встановлені нормами вимоги.
Щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4000 кв.м. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 під недобудоване приміщення кафе "Колиба" та пункту по технічному обслуговуванню легкових автомобілів по проспекту Миру, 8А, то слід зазначити, що відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22 травня 2000 р. ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_4 купив недобудоване приміщення кафе "Колиба" та пункту по технічному обслуговуванню легкових автомобілів, готовністю 65%, що знаходяться в м. Хмельницькому по вул. Проспект Миру,47 на території радгоспу ім. Щорса. Таким чином, до ОСОБА_4 перейшло право власності на споруду, а тому в порядку ст. 120 Земельного кодексу України ОСОБА_4 має право отримати земельну ділянку на якій розміщений об'єкт в користування.
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемер-2" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р. у справі № 15/5025/796/11 залишити без змін.
|
Головуючий
Суддя
Суддя
|
С. Мирошниченко
Т. Барицька
О. Хрипун
|