50/206-б Про відмову відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду - 14.03.2012 Прийняття

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.05.2011 року порушено провадження у справі № 50/206-б про банкрутство дочірнього підприємства "Яготинський консервний завод" (далі –Боржник, Підприємство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сілган Уайт Кеп Україна" (далі –Товариство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2011 року (суддя –Головатюк Л.Д.) визнані кредитори до Боржника із відповідними сумами вимог та черговістю їх задоволення тощо, у тому числі і публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" (далі-Банк) - з вимогами на суму 16 658 730 грн. 67 коп., з яких 12 400 000 грн. 00 коп. –із четвертою чергою задоволення, а 4 258 730 грн. 67 коп. –із шостою.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" (далі –Банк) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду м. Києва від 17.11.2011 року в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" на суму 12 400 000 грн. 00 коп. – до четвертої черги та на суму 4 258 730 грн. 67 коп. –до шостої черги скасувати; прийняти рішення, яким вимоги Банку включити до реєстру вимог кредиторів Боржника у розмірі 16 658 730 грн. 67 коп. –із першою чергою задоволення вимог кредиторів. При цьому Банк в скарзі та в доданій до неї заяві просив поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу місцевого суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року (головуючий суддя –Разіна Т.І., судді: Дзюбко П.О., Новіков М.М.) відмовлено публічному акціонерному товариству "Банк Богуслав" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 17.11.2011 року, а апеляційну скаргу Банку залишено без розгляду.

Не погоджуючись з цією ухвалою апеляційного суду, публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 53, 77, 81-1, 87, 93, 106 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників скаржника та Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи Банку у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги та повертаючи цю скаргу без розгляду, апеляційний суд встановив, що Банком був пропущений строк звернення із апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду, що оскаржується, а наведені скаржником в клопотанні про відновлення строку причини не підтверджені доказами у справі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками, оскільки вони зроблені передчасно, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та невірним застосуванням норм процесуального права, без належного застосування повноважень, наданих суду апеляційної інстанції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із поданням Банком апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 17.11.2011 року до апеляційного суду разом зі скаргою Банку місцевим судом були направлені копії відповідних матеріалів справи, які також були надіслані до касаційного суду разом із касаційною скаргою. Однак ці матеріали були надіслані не в повному обсязі (без протоколів судових засідань, зокрема). Надіслані ж копії матеріалів справи містять не всю інформацію, що була вказана на оригіналах відповідних документів, зокрема, процесуальні документи у справі, у тому числі і копія оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали від 17.11.2011 року не містить відмітки канцелярії суду про її направлення сторонам (кому, коли, кількість направлених примірників). У зв'язку із викладеним, як для апеляційного суду, так і для касаційного унеможливлюється з'ясування обставин, що мають значення для справи.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на порядок здійснення апеляційного провадження.

Так, відповідно до норм п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновленняплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Нормами ч. 3 цієї ж статті передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10-21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи .

Отже, апеляційний суд наділений повноваженнями витребувати копії інших матеріалів справи, необхідних для вирішення питання про прийняття (неприйняття) апеляційної скарги до провадження та для розгляду скарги по суті (у разі направлення до апеляційного суду разом зі скаргою лише копій матеріалів справи).

Між тим, розглядаючи питання щодо відновлення Банку строку для подання апеляційної скарги та, відповідно, про прийняття цієї скарги до провадження, апеляційний суд не скористався визначеними повноваженнями щодо витребування з місцевого суду інших матеріалів справи про банкрутство Боржника.

Необхідність витребування таких матеріалів обумовлена, на думку касаційної інстанції, викладеними Банком в апеляційній скарзі та доданому до неї клопотанні про відновлення строку подання цієї скарги на ухвалу від 17.11.2011 року обставинами (причинами) щодо пропуску строку подання вказаної скарги.

Як встановлено апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі та вбачається з матеріалів справи (копії апеляційної скарги та заяви Банку про відновлення строку –а.с. 85-89), а також з доданих до касаційної скарги матеріалів –оригіналів цієї ж скарги та заяви, у клопотанні та скарзі Банк зазначив про те, що він не був присутній в судовому засіданні 17.11.2011 року, у зв'язку з чим йому, як відсутній у судовому засіданні стороні, відповідно до норм ст. 87 ГПК України була направлена копія цієї ухвали, яка отримана скаржником лише 29.11.2011 року, додавши при цьому до апеляційної скарги отриманий примірник ухвали суду першої інстанції із відміткою (вхідним номером та датою) про отримання. Незважаючи на те, що вказані посилання та обґрунтування скаржника були викладені апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі ним не було надано жодної правової оцінки –чи мали місце ці обставини, чи підтверджені вони відповідними доказами, чи є додані до апеляційної скарги та заяви докази належними, згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, щодо підтвердження несвоєчасного отримання скаржником оскаржуваної ухвали.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Банк в касаційній скарзі, вказуючи на отримання оскаржуваної ухвали 29.11.2011 року, поряд з іншим послався на наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового конверту з примірником оскаржуваної ухвали, а також на відмітку вхідної кореспонденції Банку на цьому примірнику ухвали. Між тим, ні апеляційна скарга, ні додана до неї заява про відновлення строку подання апеляційної скарги не містили посилання на вказані докази (повідомлення про вручення).

Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

На підставі викладеного слід зробити висновок про те, що клопотання Банку про відновлення строку звернення із апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу першої інстанції від 17.11.2011 року, а відповідно і питання щодо прийняття (неприйняття) апеляційної скарги до провадження були розглянуті апеляційним судом при недостатності копій матеріалів, які, в порушення норм ч. 3 ст. 106 не були витребувані від суду першої інстанції, а відповідним доказам та обставинам не була надана належна правова оцінка, висновки ж в оскаржуваній ухвалі є передчасними.

За таких обставин та користуючись повноваженнями, визначеними в нормах п. 3 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а справа –направленню на новий розгляд до апеляційного суду для повторного розгляду клопотання Банку про відновлення строку подання апеляційної скарги на оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу місцевого суду, а також для вирішення питання про прийняття (неприйняття) апеляційної скарги Банку до провадження, оскільки інші підстави для повернення вказаної апеляційної скарги не були предметом розгляду у даному касаційному провадженні. Суду ж апеляційної інстанції при новому розгляді справи, відповідно до вимог ч. 1 ст. 11112 ГПК України (1798-12) , слід усунути визначені порушення та врахувати вказівки касаційної інстанції, викладені в даній постанові.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 50, 53, 93, 106, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 р. у справі № 50/206-б скасувати.

3. Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду клопотання ПАТ "Банк Богуслав" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали попереднього засідання від 17.11.2011 р. у справі № 50/206-б .