Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

У листопаді 2008 р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі – ПАТ "Укртелеком") в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Кримтел" (надалі –ТОВ ВК "Кримтел") про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору оренди нерухомого майна № 235 вих. 34 від 04.09.2008 р.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011р. (суддя Толпиго В.І.) у справі № 2-2/10388-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –Фенько Т.П., судді –Проценко О.І., Ткаченко М.І.), позов задоволено частково :

- пункт 1.1 договору нерухомого майна товариства № 235 вих.-34 від 04.09.2008 р. прийнято у редакції ПАТ "Укртелеком", а саме: пункт 1.1 Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Сімферополі у будинку № 56 по пр. Перемоги, загальною площею 1181 кв. м - у тому числі 548,0 кв. м технологічних та 633,0 кв. м. нетехнологічних приміщень для обладнання зв'язку Орендаря;

- пункт 1.2 договору нерухомого майна товариства № 235 вих.-34 від 04.09.2008 р. прийнято у редакції ПАТ "Укртелеком", а саме: пункт 1.2 Вартість майна, яке передається в оренду, визначається шляхом незалежної оцінки і становить 5119 372 грн. (без урахування ПДВ) –для виробничих та адміністративних приміщень. Незалежну оцінку Майна, яке є предметом цього Договору, здійснено ЗАТ Консалтинговою фірмою "Острів". Оригінальний примірник цієї оцінки (паспорт-сертифікат) знаходиться у Орендодавця;

- пункт 3.2 договору нерухомого майна товариства № 235 вих.-34 від 04.09.2008 р. викладено у редакції ПАТ "Укртелеком", а саме: пункт 3.2 Орендна плата за перший місяць оренди за 548 кв. м технологічних приміщень становить 83793,86 грн. з урахуванням ПДВ та за 633 кв. м нетехнологічних приміщень становить 38710, 28 грн. з урахуванням ПДВ, а разом 122504,12 грн. з урахуванням ПДВ за 1181 кв. м всієї орендованої площі;

- пункт 12.1 договору нерухомого майна товариства № 235 вих.-34 від 04.09.2008 р. прийнято у наступній редакції, а саме: пункт 12.1 Договір діє протягом двох років одинадцяти місяців з 07.11.2008р. до 25.06.2011р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

- пункт 14.6.3 договору нерухомого майна товариства № 235 вих.-34 від 04.09.2008 р. прийнято у редакції ТОВ ВК "Кримтел", а саме: Розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (Додаток 3);

- Додатки №№ 1 та 3 викладено у редакції ПАТ "Укртелеком"; Додаток № 5 визнано додатком № 4 та викладено його у редакції ПАТ "Укртелеком"; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що позивач, як орендодавець майна, що належить йому на праві власності, має право визначати розмір орендної плати у відповідності до прийнятого орендодавцем єдиного для всіх орендарів Положення про порядок передачі в оренду майна ВАТ "Укртелеком". Незгода ТОВ ВК "Кримтел" з запропонованим розміром орендної плати не тягне за собою зобов’язання ВАТ "Укртелеком" встановлювати менший розмір орендної плати при передачі в оренду власних приміщень.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ ВК "Кримтел" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р., прийняти нове рішення, яким врегулювати розбіжності між позивачем та відповідачем, виклавши спірні пункти договору в редакції відповідача.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваних рішень судами порушено та неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 317 Цивільного кодексу (надалі – ЦК) України (435-15) , ст. ст. 19 Господарського кодексу (надалі – ГК) України (436-15) ), ст. ст. 12, 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також порушено норми процесуального права (ст. ст. 33, 34, 38 Господарського процесуального кодексу (надалі – ГПК) України (1798-12) .

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, на адресу суду надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. у справі № 2-2/10388-2008 залишити без змін, оскільки вважає, що оскаржувані рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що при укладенні договору оренди нерухомого майна площею 1181 кв.м., що знаходиться за адресою м. Симферополь, пр. Перемоги, 56 та належить ПАТ "Укртелеком" на праві власності, сторони не дійшли згоди щодо ознак предмету оренди, розміру орендної плати та строку дії договору оренди (пункти 1.1, 1.2, 3.2, 12.1, 14.6.3 та додатки № 1 та № 3 договору оренди), що й стало підставою для звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 649 ЦК розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Аналогічна норма закріплена в ч. 1 ст. 187 ГК України, згідно з якою спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, договір, який є предметом переддоговірного спору, не є договором, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, а тому розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору, передані на вирішення суду за домовленістю сторін (лист ТОВ ВК "Кримтел" від 03.11.2008 р. № 1020 та лист ВАТ "Укртелеком" від 05.11.2008 р.).

Судом першої інстанції встановлено, що загальний розмір площі, яку відповідач використовує в своїх виробничих цілях, по проспекту Перемоги, 56 в м. Сімферополі: - 1181 кв.м., що зафіксовано в двосторонньому акті уточнення площ, що займаються ТОВ ПК "Кримтел" від 11.08.2008 р. Між сторонами відсутні розбіжності щодо загальної орендної площі, проте існує спір щодо поділу даного приміщення на технологічні та нетехнологічні приміщення.

Згідно запропонованої позивачем редакції п. 1.1 договору оренди, яка прийнята судом, встановлено, що орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Сімферополі у будинку № 56 по пр. Перемоги, загальною площею 1181 кв.м - у тому числі 548,0 кв.м технологічних та 633,0 кв. м. нетехнологічних приміщень для обладнання зв'язку Орендаря.

Відповідач не погоджується з відповідним поділом, оскільки вважає, що поділ нежитлового приміщення, який запропонований орендодавцем в проекті договору, на технологічне та нетехнологічне не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не підтверджений належними доказами.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, визнав правомірними доводи ПАТ "Укртелеком" щодо розподілу орендного приміщення на технологічні та нетехнологічні (адміністративні) приміщення, а також визнав укладеним п. 1.1 договору оренди в редакції, яка запропонована позивачем, посилаючись на Положення про порядок передачі в оренду майна ВАТ "Укртелеком", затвердженому рішенням Правління ВАТ "Укртелеком" № 45 від 02.11.2005р., та введеному в дію наказом Голови Правління від 07.11.2005р. № 404, (надалі –Положення) та висновки ЗАТ Консалтингової фірми "Острів" (а.с. 11, т. 1), якими встановлено, що з загальної площі по проспекту Перемоги, 56 в м. Сімферополі 622,6 кв. м займає технологічне обладнання.

Однак, такий висновок зроблено судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної правової оцінки наданих сторонами та зібраних судом доказів.

Відповідно до частини другої статті 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили . Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Місцевий господарський суд, поклавши в основу прийнятого рішення надані позивачем висновки ЗАТ Консалтингової фірми "Острів", якими встановлено, що з загальної площі (1255,5 кв.м) по проспекту Перемоги, 56 в м. Сімферополі 622,6 кв. м займає технологічне обладнання, безпідставно не врахував того, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а отже дані висновки підлягали оцінці на загальних підставах у відповідності до ст. 43 ГПК України. Разом з тим, суд першої інстанції не обґрунтував, яким чином дані висновки ЗАТ Консалтингової фірми "Острів" підтверджують площу технологічних приміщень, що зазначена позивачем та прийнята судом, як правильна та обґрунтована, в п. 1.1 договору оренди, а саме : 548,0 кв.м технологічних та 633,0 кв. м. нетехнологічних приміщень для обладнання зв'язку орендаря.

Між тим, встановлення даних обставин має істотне значення для вирішення спору та впливає на розмір орендної плати, оскільки згідно п. 26 Положення, яке встановлює єдиний порядок передачі в оренду майна ПАТ "Укртелеком" та яким керувався позивач при визначенні розміру орендної плати, передбачено, що попередній розрахунок орендної плати за нерухоме майно здійснюється на підставі незалежної оцінки об‘єкта та орендної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін, але не повинна бути менша ніж 15% від незалежної оцінки об‘єкта, крім випадків, передбачених п. 32 цього Положення. У разі оренди нерухомого майна, розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл. = Вп (вартість орендованого майна) :100*Сор (орендна ставка, яка не повинна бути менша ніж 15% від незалежної оцінки майна)*Кзб (коефіцієнт збільшення). Коефіцієнт збільшення рекомендується встановлювати у розмірі: у разі передачі в оренду СТА - 10; у разі передачі в оренду технологічних приміщень - 5; у приміщеннях, які не відносяться до технологічних, незалежно від їх географічного розташування - 1.

Отже, у відповідності до вказаного Положення розподіл приміщення на технологічні та нетехнологічні безпосередньо впливає на розмір річної орендної плати, а тому встановлення обставин щодо площі цих приміщень має суттєве значення. Неповне дослідження вказаних обставин свідчить про порушення судом вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 32, 33, 41, 42 ГПК України, при вирішенні справи взагалі не надано оцінки висновку судової експертизи від 14.01.2010 р. № 1835.

Згідно частини шостої статті 42 ГПК України відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 82 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін.

Однак, в порушення цих приписів в мотивувальній частині рішення відсутні доводи та мотиви, за якими господарський суд відхилив висновок судової експертизи від 14.01.2010 р. № 1835, проведеної за ухвалою господарського суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд у порушення вимог ст.ст. 99, 101, 104 ГПК України на зазначені обставини уваги не звернув, належним чином не перевірив у цій частині доводів апеляційної скарги ТОВ ВК "Кримтел" і помилково залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін; надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; у мотивувальній частині зазначити докази, на підставі яких прийнято рішення, а також доводи, за якими господарський суд відхилив докази, наданими ними та зібраними судом; при цьому, встановити належну площу технологічних та нетехнологічних приміщень в орендному приміщенні і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд має вирішити й питання про розподіл судових витрат у справі, у тому числі і сум судового збору за подання заяв про перегляд рішення в апеляційному та касаційному порядку (п. 6.4 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 (v5_78800-98) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, п. 3 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110, ч. 1 ст. 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Кримтел" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011р.у справі № 2-2/10388-2008 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.