Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Гамма" про стягнення збитків у розмірі 2024728,73 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2011 року (суддя Владимиренко І.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року (судді: Марченко О.А. –головуючий, Бойко І.А., Татенко В.М.) у справі №26/5009/182/11-12/5009/4451/11 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління №1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 31.07.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна енергозберігаюча компанія" укладений договір оренди державного нерухомого майна №2287, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства "Гамма", предметом якого були: об'єкти нерухомості автомобільні стоянки у складі: навіс літ.Б., навіс літ.В., навіс літ.Г., навіс літ.Д., сторожа літ.Е., битовка літ.Ж., склад літ.З., битовка літ.К., будівля кафе літ.Л., навіс літ.М, уборна літ.Н., ворота №№1.2.4., паркани № 3.5.7., автостоянка № 6. Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 62. Цільове призначення об'єкту оренди —використання як автомобільна стоянка.

Договір оренди був укладений строком до 30.06.2010 року (п. 10.1. договору).

Пунктом 3.2, 3.3 договору, розмір орендної плати за перший місяць (липень 2007 року) становить без ПДВ 80 000 грн. збільшений на індекс інфляції липня. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Судами встановлено, що в рішеннях господарського суду Волинської області від 08.09.2009 року по справі №2/98-42, від 14.09.2009 року по справі №02/132-42, від 11.01.2010 року по справі №2/152-42, якими відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна від 31.07.2007 року суди дійшли висновку про неможливість користування об’єктом оренди ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія", оскільки майно, що є об'єктом оренди по договору, вибуло з володіння держави поза волею власника внаслідок незаконних дій з боку ВАТ "Гамма". Так, зокрема, в рішенні господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42 встановлено, що майно, яке було предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007 року не увійшло до статутного фонду ВАТ "Гамма" під час приватизації та було передано ВАТ "Гамма" на відповідальне зберігання на підставі договору №55 від 24.04.2007 року, укладеного з Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області. Договір №55 від 24.04.2007 року було укладено на строк з 24.04.2007 року до моменту укладення договору оренди з переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.

Дані судові рішення, крім рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2009 року по справі №2/98-42, яке частково скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди №2287 від 31.07.2007 року, залишені без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду.

Крім того, факт незаконних дій ВАТ "Гамма" щодо відчуження майна, яке є предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007 року та яке є державною власністю встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області від 17.04.2008 року по справі №22/394д/07-11/100д/08, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що 21.06.2011 року в газеті "Голос України" №111 надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Гамма", а отже виходячи з положень статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач мав право звернутись з відповідною заявою про включення своїх грошових вимог до реєстру та визнання його кредитором. Однак, враховуючи, що позивач своїм правом не скористався, його вимоги не розглядаються та вважаються погашеними.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову з вказаних підстав ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства.

Однак, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, в порушення статті 43, розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , розглянув справу без дослідження в повному обсязі обставин справи та доказів, поданих сторонами,

Зокрема, судом апеляційної інстанції взагалі не надано оцінки доказам, додатково поданим позивачем під час нового розгляду справи, чим порушено принципи рівності сторін та змагальності судового процесу, передбачені статтями 43, 42 Господарського процесуального кодексу України та статтею 129 Конституції України.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 господарського суду Запорізької області та рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.