Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора міста Львова в інтересах

держави в особі Львівської міської ради

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р.

у справі господарського суду Львівської області №5015/4159/12(5015/4092/12)

за первісним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оланта"

про стягнення 6 000 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оланта"

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про визнання права власності на нежитлові приміщення,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від Генеральної прокуратури України: Томчук М.О. - прокурор відділу,

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. (головуючий, суддя Кузь В.Л., судді Гриців В.М., Малех І.Б.) відмовлено Прокуратурі міста Львова у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2012 р. у справі №5015/4159/12(5015/4092/12), у зв'язку з чим апеляційна скарга повернута без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора міста Львова звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, і направити справу для розгляду апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2012 р. (суддя Р.Матвіїв) у задоволенні первісного позову СПД ОСОБА_1 до ТОВ "Оланта" про стягнення 6000,0 грн. відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю: визнано право власності за ТОВ "Оланта" на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул.Тернопільська, 42, загальною площею 475,2 кв.м, що позначені в Технічному паспорті від 26.09.2012р. літерою "Ж-1", а саме: приміщення, позначене цифрою "1" - площею 49,6 кв.м; приміщення, позначене цифрою "2" - площею 165,4 кв.м; приміщення, позначене цифрою "3" - площею 151,9 кв.м.; приміщення, позначене цифрою "4" - площею 108,3 кв.м.

15.10.2013р. Заступник прокурора міста Львова звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення в частині визнання за ТОВ "Оланта" права власності на будівлю за адресою: м.Львів, вул.Тернопільська, 42., водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку та повертаючи вказану апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції керувався ст.ст. 53, 93, п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України та виходив того, що наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку не є обґрунтованими, оскільки носять суб'єктивний характер, так як можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, пов'язаного з проведенням ознайомлення з матеріалами справи майже через рік після прийняття рішення місцевим господарським судом.

Так, відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили такий пропуск. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги з мотивів його необґрунтованості, суд апеляційної інстанції не дав оцінки викладеним у клопотанні доводам про те, що апеляційна скарга подана в інтересах Львівської міської ради, яка не брала участі у справі, але права та інтереси якої, за твердженням прокуратури, порушені рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2012 р., про яке прокуратурі міста Львова стало відомо лише 14.10.2013 р. після ознайомлення останньої з матеріалами справи (а.с.117), і 15.10.2013 р. в межах одного року з дня його оголошення була подана апеляційна скарга.

Наведене спростовує доводи суду апеляційної інстанції про те, що прокуратурою не зазначено обставин, які б доводили неможливість вчасної реалізації наданого їй права на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, а також з огляду на недопущення обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні передбаченого статтею 129 Конституції України, ст.ст. 29, 91, 107 ГПК України права апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа передачі Львівському апеляційному господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Прокуратури міста Львова на рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2012 р.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Львова задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі №5015/4159/12(5015/4092/12) скасувати.

3. Справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Прокуратури міста Львова на рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2012 р. у справі №5015/4159/12(5015/4092/12).