ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"20" грудня 2011 р.
|
Справа № 48/212
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
головуючий суддя
|
Муравйов О.В.,
|
|
розглянувши касаційну скаргу
|
Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек"
|
|
на
|
рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року
|
|
у справі
|
№ 48/212 господарського суду міста Києва
|
|
за позовом
|
Комунального підприємства "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради
|
|
до
|
Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек"
|
|
про
|
стягнення 11 885,58 грн.,
|
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1 дов. від 17.01.2011 р.,
відповідача – ОСОБА_2 дов. від 31.12.2010 р.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.12.2011 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. (суддя –Бойко Р.В.) позов задоволено повністю. Позовні вимоги Комунального підприємства "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" на користь Комунального підприємства "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради суму боргу у розмірі 11 885, 58 грн., державне мито у розмірі 118,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р. (судді –Шапран В.В., Кошіль В.В., Моторний О.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ЗАТ "Ритейлінгова компанія "Євротек" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір від 02.04.2009 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих до житлових будинків.
Судами встановлено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд (послуги), а споживачем, який згідно договору оренди від 06.03.2009 року займає нежитлове приміщення для магазину в житловому будинку № 35 по пр-ту Миру, загальною площею 681,9 кв.м., своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором
Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування додатку до рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору (п. 1.2.).
Умовами договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно з законодавством (п. 3.4.1), надавати споживачу в установленому законом порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг, структуру тарифу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості та щомісячно надсилати рахунки за надані послуги та акти виконаних робіт через пошту, рекомендованим листом (п. 3.4.2) та ін.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За період з 01.04.2009 року по 01.01.2011 року позивачем надавалися послуги з утримання будинку, що було підтверджено актами про технічне обслуговування, графіками технічного обслуговування, актами виконаних робіт та рахунками за спірний період.
Згідно п. 2.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Пункт 2.3 договору та додатком до договору визначено, що загальний тариф за адресою: пр. Миру, 35 складає 0,830 грн. за кв.м., а сума витрат на утримання житлових будинків 565,98 грн. на місяць.
Пунктом 3.2 договору передбачений обов'язок споживача, зокрема, оплачувати послуги в установлені договором строки (п. 3.2.1), своєчасно інформувати виконавця про виявлення несправності в інженерних мережах, конструктивних елементах нежитлового приміщення (п. 3.2.2) та ін.
Апеляційним господарським судом відзначено, що скарг на неякісне утримання внутрішньо будинкових мережах в належному технічному стані відповідачем протягом спірного періоду не заявлялося.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не оспорюється одержання актів та рахунків протягом 2010 року, проте вказується на їх повернення у зв’язку із відсутністю факту надання послуг.
Однак, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідач не довів неналежного виконання своїх обов'язків позивачем.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 11 885,58 грн. за квітень 2009 року –грудень 2010 року.
Крім того, судами враховано те, що 04.01.2011 року сторонами був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих або прибудованих до житлових будинків № 283, положення якого є аналогічними положенням спірного договору, окрім розміру вартості послуг. Отже, відповідач оспорюючи невиконання позивачем послуг з утримання будинку протягом 2009-2010 року, в 2011 року уклав з ним аналогічний договір.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.
Згідно вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у справі № 48/212 залишити без змін.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Муравйов О.В.
Полянський А.Г.
Яценко О.В.
|