Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін: не з'явились;

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.01.2011 за заявою Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Зелений Лан" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 08.02.2011 Приватне підприємство "Зелений Лан" визнано банкрутом, визнано грошові вимоги Бучацької МДПІ, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зубик Ю.З.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011 (суддя Андрусик Н.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Вимоги кредиторів, вважаються погашеними. Стягнуто з кредиторів пропорційно на користь арбітражного керуючого оплату праці ліквідатора у даній справі. Приватне підприємство "Зелений Лан" ліквідовано як юридичну особу. Провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 (колегія суддів у складі: Гриців В.М. –головуючий, Мурська Х.В., Кордюк Г.Т.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011 в частині стягнення на користь арбітражного керуючого Зубик Ю.З. вартості оплати послуг ліквідатора і витрат ліквідаційної процедури з Бучацької МДПІ в Тернопільській області в сумі 2994,89 грн., з УПФУ в Монастириському районі Тернопільської області в сумі 3474,68 грн., із Монастириського районного центру зайнятості Тернопільської області в сумі 175,37 грн., з Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 240,19 грн., з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області в сумі 106,20 грн. –скасовано.

Постановлено в цій частині нове рішення –оплату послуг арбітражного керуючого Зубик Ю.З. та відшкодування понесених ліквідатором витрат ліквідаційної процедури покладено на ініціюючого кредитора –Бучацьку міжрайонну державну податкову інспекцію. Стягнуто з Бучацької МДПІ на користь арбітражного керуючого Зубик Ю.З. 5708,86 грн. оплати послуг ліквідатора та 609,13 грн. витрат ліквідаційної процедури.

У решті ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011 залишено в силі.

В касаційній скарзі Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 та залишити в силі ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 3-1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон).

Згідно з ст. 3-1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п.п. 4, 10, 12 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом (2343-12) чи угодою з кредиторами; оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюється в порядку, встановленому цим законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців перед порушенням у справі про банкрутство.

Провадження у справі здійснювалась в порядку, передбаченому ст. 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 3 ст. 52 зазначеного Закону провадження у справі відсутнього боржника здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов’язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів боржника. Зазначена норма права є спеціальною та діє щодо окремих категорій боржників у процедурах банкрутства, а всі загальні норми права у процедурі банкрутства діють в частині, що не суперечить спеціальним нормам права.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Також відповідно до ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.03.2010 затверджено оплату послуг ліквідатора Зубик Ю.З. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 08.02.2011. На момент затвердження звіту та ліквідаційного балансу ухвала від 01.03.2011 не оскаржена кредиторами у встановленому законом порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторами підприємства боржника являються: Бучацька МДПІ, Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, Монастириський районний центр зайнятості, Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасово втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бучацькому та Монастириському районах Тернопільської області.

Оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів, суд першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про покладення обов’язку по відшкодуванню витрат на оплату послуг ліквідатора на всіх кредиторів, чиї грошові вимоги включені до реєстру та ліквідаційного балансу відносно боржника, пропорційно до розміру кредиторських вимог.

Однак, суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на дані обставини справи та норми Закону (2343-12) та безпідставно скасував правильну ухвалу господарського суду першої інстанції про пропорційний розподіл між кредиторами оплати послуг ліквідатора боржника та витрат на здійснення ліквідаційної процедури.

Отже, виходячи із наведеного вище, винесену судом апеляційної інстанції постанову слід скасувати, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011 залишити в силі.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 скасувати, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 23.06.2011 у справі № 17/Б-5022/1295/2011 залишити в силі.