40/1-11 Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 15.11.2011 Прийняття

Прокурор Жовтневого району м . Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Шанс" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1302 га, що розташована за адресою: вул. Набережна Перемоги, 39-а в м. Дніпропетровську, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок розміщених на ній споруд кафе, паркану та покриття з тротуарної плитки, та стягнення шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки в розмірі 182,04 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач здійснює використання спірної земельної ділянки без документів на право користування земельною ділянкою (без державного акту права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, без договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому порядку), тобто, самовільно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №40/1-11 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі № 40/1-11 скасовано, а в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, 06.08.-10.08.10р. прокуратурою Жовтневого району м . Дніпропетровська та Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки розташованої за адресою: вул. Набережна Перемоги, 39-а в м. Дніпропетровську ПП "Шанс", яке розташоване уздовж берегової смуги р. Дніпро, на якій впроваджується спецрежим обмеженої господарської діяльності і являється землями водного фонду.

За результатами перевірки складено акт, на підставі якого був розрахований розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 182, 04 грн. та прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) користування земельною ділянкою.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення ст. 89 Водного кодексу України та ст.ст. 61, 125, 126 Земельного кодексу України ПП "Шанс" використовується під розташування літнього кафе земельна ділянка, що розташована уздовж берегової смуги р. Дніпро, на якій впроваджується спецрежим обмеженої господарської діяльності і яка являється землями водного фонду.

Кафе складається з відкритого майданчику з частковим покриттям з тротуарної плитки, господарського блоку та тентових майданчиків. Територія огороджена парканом. Також в воді на металевих конструкціях розташовано 4 бесідки, на які відсутні дозвільні документи.

Встановивши, що земельна ділянка площею 0,1302 га за адресою: вул. Набережна Перемоги, 39-а в м. Дніпропетровську у власність або у користування відповідачу не надавалась, договору оренди з позивачем не укладалось, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61, 125, 126 Земельного кодексу України та прийняв рішення про задоволення позову.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з встановленого, а саме:

- що користування спірною земельною ділянкою здійснювалося відповідачем на підставі договору №1913 на право тимчасового користування землею від 20.06.2001р. зі строком дії до 19.08.2002р.;

- що 03.02.2003р. рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради був затверджений акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію літнього кафе з наданням ПП "Шанс" дозволу на введення літнього кафе в експлуатацію та зобов’язано останнього замовити у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів оформлення правовстановлюючих документів;

- що в подальшому відповідачем вживалися заходи до оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по фактичному розміщенню об’єктів, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натурі від 2008 р.; договором на проведення робіт по передачі земельної ділянки у користування від 04.12.2008р.; містобудівним та інженерно-технічним висновками Головного архітектурно-планувального управління міської ради від 20.07.2009р. та 01.09.2009р.; вихідними даними Державного земельного кадастру, тощо.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об’єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Враховуючи наведене, твердження господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання спірної земельної ділянки зайнятою самовільно та застосування положень ст. 212 ЗК України щодо її повернення колегія визнає обґрунтованими.

Як наслідок, погоджується колегія і з висновком господарського суду 2-ї інстанції щодо безпідставності вимог по стягненню шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на підтвердження яких, до того ж, позивачем не надано доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття спірної ділянки та актів обстеження спірної земельної ділянки.

Твердження позивача щодо порушення відповідачем ст. 89 Водного кодексу України та впровадження на спірній земельній ділянці спецрежиму обмеженої господарської діяльності спростовується зазначеним вище та визнані господарським судом 2-ї інстанції недоведеними.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень в діях суду норм матеріального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.