Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2011 у справі № 7/52 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено повністю, стягнуто із ЗАТ "Оболонь" на користь ТОВ "ТАНДЕМ плюс" 37 137 грн. 98 коп. передплати за продукцію за договором купівлі-продажу № 66/40 від 27.02.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі № 7/52 (колегія суддів: головуючий Рудченко С.Г., судді Буравльов С.І., Кропивна Л.В.) рішення господарського міста Києва від 11.04.2011 скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ЗАТ "Оболонь" на користь ТОВ "ТАНДЕМ плюс" 9 344 грн. 96 коп. попередньої оплати за продукцію за договором купівлі-продажу № 66/40 від 27.02.2007; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ТАНДЕМ плюс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі № 7/52 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення із ЗАТ "Оболонь" грошових коштів у розмірі 27 793 грн. 02 коп., а рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 залишити без змін.

Вищим господарським судом України ухвалою від 03.10.2011 у справі № 7/52 порушено касаційне провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між ТОВ "ТАНДЕМ плюс" (покупець) та ЗАТ "Оболонь" (продавець) укладений договір купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 41 720 грн. 90 коп. за платіжними дорученнями № 376 від 20.02.2008 на суму 37 980 грн. 90 коп. та № 306 від 27.02.2008 на суму 3 740 грн.

Відповідач передав позивачеві продукцію на загальну суму 32 375 грн. 94 коп. за товарно-транспортною накладною №1007376/8 від 22.02.2008.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2007 між ТОВ "ТАНДЕМ плюс" (постачальник) та ЗАТ "Оболонь" (покупець) укладений договір поставки апаратів розливу пива № 129/О. Позивачем на користь відповідача відвантажене обладнання на загальну суму 27 793 грн. 02 коп., що підтверджується видатковою накладною № ТП-0000036 від 03.01.2008.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2008 між позивачем та відповідачем укладено угоду, з якої вбачається, що виконання ТОВ "ТАНДЕМ плюс" умов цієї угоди припиняє зобов’язання товариства щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 на суму 27 793 грн. 02 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 27 793 грн. 02 коп., зарахованих у якості передоплати позивача за продукцію за угодою від 20.02.2008, господарський суд першої інстанції виходив з того, що даною угодою зобов'язання відповідача по сплаті вартості поставленого обладнання за договором поставки зараховано у якості передплати позивача за продукцію за договором купівлі-продажу.

Апеляційний господарський суд з таким висновком не погодився, вказавши, що відповідно до п.4 угоди від 20.02.2008 виконання ТОВ "ТАНДЕМ плюс" умов цієї угоди припиняє зобов’язання товариства щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 66/40 від 27.02.2007 на суму 27 793 грн. 02 коп., проте угода від 20.02.2008 не містить положення, за яким 27 793 грн. 02 коп. зараховуються у якості передоплати позивача за продукцію.

З такими суперечливими висновками судів попередніх інстанцій касаційна інстанція не погоджується, вважає їх рішення недостатньо обгрунтованими. Судами не досліджено питання дійсного стану розрахунків щодо предмету спору у даній справі на момент розгляду спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню згідно ст. 43 ГПК України як прийняті при неповному дослідженні обставин справи та наявних у ній доказів.

Касаційна інстанція вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними та приймає до уваги доводи касаційної скарги, в якій, зокрема, вказано, що судами не досліджено належним чином акти звірки розрахунків та первинні документи щодо двосторінніх поставок та дійсних розрахунків між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 47 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об’єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З вищенаведених підстав, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ плюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі №7/52 скасувати.

Справу №7/52 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.