Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

від ДПІ: не з'явилися,

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМК" про стягнення 4500,00 грн. заборгованості за договорами № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, № О-6/07-09 від 20.07.2009, № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ", і судових витрат.

Заявою від 21.04.2011 змінено предмет позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд визнати недійсними правочини у вигляді договорів № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, № О-6/07-09 від 20.07.2009, № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ", з моменту укладення, визнати недійсним правочин у вигляді додаткової угоди № 1 від 01.03.2011 до договору підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2011 прийнята заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" про зміну предмету позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2011 (суддя Тихий П.В.) у справі № 5023/2765/11, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що сторонами в момент вчинення оспорюваних правочинів додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, вони підписані двома сторонами, в договорах зазначені: предмет, якість та кількість товару, зобов’язання сторін, ціна товару та порядок розрахунків, умови та строк поставки, відповідальність сторін, форс-мажор, вирішення спорів, строк дії договору.

Спільні дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні договорів підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, поставки № 0-6/07-09 від 20.07.2009., № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010. та додаткової угоди № 1 від 01.03.2010 до договору підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009 були направлені на набуття тих прав та обов’язків, які випливають з договорів підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, поставки № 0-6/07-09 від 20.07.2009, № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010 та додаткової угоди № 1 від 01.03.2010 до договору підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009. Таким чином, правочини у вигляді договорів підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, поставки № 0-6/07-09 від 20.07.2009, № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010 та додаткової угоди № 1 від 01.03.2010 до договору підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009 спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Договори підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009, поставки № 0-6/07-09 від 20.07.2009, № МО-21/03-10 від 03.03.2010, № МО-23/03-10 від 25.03.2010, № ПНР-26/04-10 від 28.04.2010 та додаткову угоду № 1 від 01.03.2010 до договору підряду № СТП-5/05-9 від 15.05.2009 визнані такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв’язку з чим позовні вимоги суди визнали необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 (колегія суддів: Погребняк В.Я. – головуючий, Афанасьєв В.В., Слободін М.М.) у справі № 5023/2765/11 рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2011 залишено без змін.

постанова мотивована тим, що колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав до задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" про визнання угод недійсними, а апеляційну скаргу ДПІ вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі міста Харкова звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі № 5023/2765/11, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" 15.05.2009 укладено договір підряду № СТП-5/05-9, згідно умов якого відповідач був зобов’язаний здійснити пусконалагоджувальні та монтажні роботи, а замовник прийняти та оплатити вказані роботи.

На виконання умов Договору відповідачем було в декілька етапів виконано роботи. Факт приймання робіт підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинною документацією (актами виконаних робіт та податковими накладними), а саме: на загальну суму 723582,00 грн. (податкова накладна № 7 від 27.07.2009, акт виконаних робіт від 27.07.2009); на загальну суму 403786,80 грн. (податкова накладна № 10 від 04.09.2009, акт виконаних робіт від 04.09.2009); на загальну суму 304903,80 грн. (податкова накладна № 11 від 16.09.2009, акт виконаних робіт від 16.09.2009); на загальну суму 191092,80 грн. (податкова накладна № 15 від 06.10.2009, акт виконаних робіт від 06.10.2009); на загальну суму 301567,20 грн. (податкова накладна № 23 від 28.10.2009, акт виконаних робіт від 28.10.2009); на загальну суму 652315,20 грн. (податкова накладна № 37 від 26.11.2009, акт виконаних робіт від 26.11.2009); на загальну суму 480842,40 грн. (податкова накладна № 40 від 23.12.2009, акт виконаних робіт від 23.12.2009); на загальну суму 252000,00 грн. (податкова накладна № 41 від 23.12.2009, акт виконаних робіт від 23.12.2009); на загальну суму 422028,00 грн. (податкова накладна № 42 від 23.12.2009, акт виконаних робіт від 23.12.2009).

Згідно додаткової угоди № 1 від 01.03.2010 до договору підряду № СТП - 5/05-9 від 15.05.2009 в якості сплати за обладнання покупець передає, а постачальник приймає 3 (три) прості векселі емітентів яких є покупець загальною номінальною та договірною вартістю 450000,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" 20.07.2009 укладено договір поставки № 0-6/07-09, згідно умов якого відповідач був зобов’язаний здійснити поставку, а позивач прийняти та оплатити промислове обладнання, на умовах викладених в договорі.

На виконання умов Договору відповідачем в декілька етапів здійснено поставку товару позивачеві. Факт передачі товару підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинною документацією (видатковими накладними та податковими накладними), якими обумовлено кількість, найменування, асортимент та ціна товару, а також підписами відповідальних осіб позивача та відповідача, а саме: на суму 684822,00 грн. (податкова накладна № 9 від 31.08.2009, видаткова накладна № ТП-008 від 31.08.2009); на суму 379170,00 грн. (податкова накладна № 19 від 13.10.2009, видаткова накладна № ТП –014 від 13.10.2009); на суму 115000,00 грн. (податкова накладна № 26 від 02.11.2009); на суму 379170,00 грн. (податкова накладна № 33 від 10.11.2009, видаткова накладна № ТП-025 від 10.11.2009); на суму 479340,00 грн. (податкова накладна № 33 від 30.11.2009, видаткова накладна № ТП-029 від 30.11.2009); 14.12.2009 на суму 332400,00 грн. (податкова накладна № 39 від 14.12.2009, видаткова накладна № ТП-030 від 14.12.2009).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" 03.03.2010 укладено договір підряду № МО-21/03-10, згідно умов якого відповідач був зобов’язаний виконати будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту та монтажу обладнання, а замовник здійснити контроль та технічний нагляд за додержанням якості, об`ємів та вартості виконуваних робіт, прийняти та оплатити вказані роботи.

На виконання умов Договору відповідачем виконано роботи. Факт приймання робіт підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинною документацією (актом виконаних робіт та податковою накладною) на суму 189000,00 грн., (податкова накладна № 3 від 20.08.2010, акт виконаних робіт від 20.08.2009).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" 25.03.2010 укладено договір підряду № МО-23/03-10, згідно умов якого відповідач був зобов’язаний виконати будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту та монтажу обладнання, а замовник здійснити контроль та технічний нагляд за додержанням якості, об`ємів та вартості виконуваних робіт, прийняти та оплатити вказані роботи.

На виконання умов Договору відповідачем в декілька етапів виконано роботи. Факт приймання робіт підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинною документацією (актами виконаних робіт та податковими накладними), а саме: на суму 472000,00 грн., (податкова накладна № 4 від 27.09.2010, акт виконаних робіт від 27.09.2010); на суму 149002,50 грн., (податкова накладна № 20 від 26.10.2010, акт виконаних робіт від 26.10.2010); на суму 576528,00 грн., (податкова накладна № 21 від 26.10.2010, акт виконаних робіт від 26.10.2010); на суму 635580,00 грн., (податкова накладна № 32 від 25.11.2010, акт виконаних робіт від 25.11.2010).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМК" 28.04.2010 укладено договір підряду № ПНР-26/04-10, згідно умов якого відповідач був зобов’язаний здійснити пусконалагоджувальні роботи, а замовник прийняти та оплатити вказані роботи.

На виконання умов Договору відповідачем було виконано роботи. Факт приймання робіт підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинною документацією (актом виконаних робіт та податковою накладною) на загальну суму 298998,00 грн. (податкова накладна № 5 від 27.09.2010, акт виконаних робіт від 27.09.2010)

З акту невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №922/233/35858881 від 09.03.2011 вбачається, що податковим органом всі перераховані вище правочини, вчинені сторонами спору відповідачем, є недійсними, посилаючись на приписи частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки правочн порушують публічний порядок.

Звертаючись з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ТЕХНОПРОМ" просить залучити до участі у справі ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказане заява судом першої інстанції, в порушення вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залишена поза увагою.

Крім того, при прийнятті апеляційної скарги до провадження Харківським апеляційним господарським судом не вирішено яким чином порушені права скаржника та не визначено його правовий статус.

Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що п ідприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В матеріалах справи відсутні установчі та реєстраційні документи позивача і господарськими судами не досліджувались. Що стосується відповідача, то в матеріалах справи є тільки витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, установчі документи відсутні, і господарськими судами не досліджувались.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно вирішити питання щодо підвідомчості вказаного спору, оскільки, відповідно статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Спір про визнання недійсним правочину як такого, що зачіпає інтереси держави, носить публічно-правовий характер, тож виходячи з положень пункту 6 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України його слід віднести до визначення адміністративного позову.

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду судом необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі № 5023/2765/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.04.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 у справі № 5023/2765/11 скасувати.

Справу № 5023/2765/11 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.