ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року Справа № 5011-14/16145-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РА Арго" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 09 січня 2013 року Київського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2013 року у справі № 5011-14/16145-2012 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА Арго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Краш" про визнання договору недійсним за участю представників: від позивача: Гордуз О.В., Дідусенко П.М. від відповідача: Суворов М.О.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "РА Арго" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Рекламне агентство "Краш" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 22/12-1 від 22.12.2011. Позов мотивовано, зокрема, тим, що договір є сфальсифікованим, директор товариства не мав повноважень на укладення договору купівлі-продажу без рішення загальних зборів, оскільки сума договору перевищує 50% статутного капіталу товариства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.2013 (суддя Мельник С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 (судді: Баранець О.М. - головуючий, Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.), у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись із судовими рішеннями по даній справі ТОВ "РА Арго" звернулося із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що судами не враховано того, що оспорюваний договір купівлі-продажу, додаток №1 до нього та акт прийому-передачі надруковано шляхом монтажу на пустих бланках із підписом директора та печаткою товариства. Відповідача неодноразово зобов'язували надати оригінали договору, додатку та акту, проте останнім не було надано оригіналів документів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2013 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2011 між ТОВ "РА Арго" та ТОВ "Рекламне агенство "Краш" укладено договір купівлі-продажу № 22/12-1, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача об'єкти основних засобів - "рекламні засоби" в кількості 44 за місцем їх розташування у м.Києві, які перелічені у додатку № 1 до даного договору та 44 дозволи на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а відповідач в порядку та на визначених договором умовах зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.
За ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони погодили всі істотні умови договору купівлі-продажу № 22/12-1 від 22.12.2011 та відповідачем на виконання умов договору було перераховано грошові кошти в розмірі 220642,22 грн. в якості оплати за рекламні засоби.
Доводи відповідача про фальсифікацію даного договору не прийнято до уваги господарськими судами, як такі що не підтверджуються належними доказами.
Також, суди дійшли висновку про недоведеність факту повернення коштів та несхвалення оспорюваного договору.
Доводи відповідача про перевищення директором повноважень, передбачених статутом, спростовано встановленими попередніми господарськими судами обставинами.
Так, за пунктом 9.5.9 статуту генеральний директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів.
За п.п.х п.9.3.8 статуту ТОВ "РА Арго" до виключної компетенції зборів учасників належить прийняття рішення про продаж, передачу безоплатно, обмін, передачу в оренду й у заставу юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва, будинків, споруд, продукції власного виробництва, включаючи житло, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, використання і відчуження їх іншими способами, списання їх з балансу згідно чинному законодавству України, на суму 50 і більше відсотків.
Оскільки статутом позивача чітко не визначено, відносно чого на суму 50 і більше відсотків до виключної компетенції зборів учасників належить прийняття рішення про продаж юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва, суди дійшли до висновку, що обов'язкова необхідність рішення загальних зборів учасників товариства позивача для укладення договору купівлі-продажу № 22/12-1 від 22.12.2011 є недоведеною.
За частиною другою статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами встановлено, що директор позивача мав повноваження на укладення купівлі-продажу № 22/12-1 від 22.12.2011 і договір відповідає законодавству.
Доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки обставин та доказів, встановлених та досліджених господарськими судами попередніх інстанцій.
Зважаючи на наведене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржених судових рішень.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "РА Арго" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 у справі № 5011-14/16145-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко