Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

розглянувши

За участю представників сторін:

Від позивача- ОСОБА_1. (дов. від 01.01.11)

Від відповідача- ОСОБА_2. (дов. від 26.04.11)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.03.2011 (головуючий суддя Лугова Н.П., судді Левченко П.І., Лиховид Б.І.) змінено спосіб виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 у справі №4/4-10; стягнуто з ВАТ "Сумихімпром" на користь Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" 27 406 534грн. 21 коп. заборгованості, судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500грн та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції від 27.04.2010 залишено в силі судом апеляційної та касаційної інстанції, вступило в законну силу та підлягає виконанню, а отже вимога позивача щодо зміни способу виконання рішення шляхом стягнення заборгованості у сумі 27406334грн. 21коп. є правомірною.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 у складі: Шутенко І.А., Бородіна Л.І., Плахова О.В. ухвала господарського суду першої інстанції залишена без змін.

ВАТ "Сумихімпром" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, в задоволенні заявлених вимог про зміну способу виконання рішення від 27.04.2011 відмовити. Свої доводи скаржник, обґрунтовує, зокрема, тим, що відсутні підстави для невиконання рішення від 27.04.2010 у справі №4/4-10, майно яке стягується, як предмет іпотеки є в наявності у відповідача, нікуди не зникло та не відчужується, а позивач був попереджений про те, що виконання рішення буде зупинено до вдосконалення механізму примусової реалізації майна. Відтак, ніяких нових обставин, що унеможливлюють виконання рішення, на думку скаржника, після його винесення не з’явилось. Крім того, касатор зазначає, що суд зобов’язаний був видати наказ після набрання рішення законної сили, чого зроблено не було, а отже позивач не звертаючись до відділу примусового виконання рішень стверджує про неможливість виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.04.2010 позов задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" 27 406 534 грн. 21 коп. заборгованості в т.ч.:

- поточна заборгованість за кредитом - 3 000 000,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 становить 23 941 800 грн. 00 коп.;

- поточна заборгованість за відсотками - 1 375,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 становить 10 973 грн. 33 коп.;

- прострочена заборгованість за відсотками - 170 645,10 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 15.12.2009 становить 1 361 850 грн. 29 коп.;

- прострочена заборгованість за комісіями –21 6011 грн. 80 коп.;

- пеня по простроченому кредиту та відсоткам 84 014 грн. 04 коп., звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно з укладеним між Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Сумихімпром" іпотечним договором від 09.06.2004: нежиле приміщення (цех по виробництву двоокису титану № 2 з зарядною станцією, цегла, залізобетон - літери Б,Б1-1, 1) загальною площею 20328 кв.м. (двадцять тисяч триста двадцять вісім квадратних метрів), з обладнанням та інвентарем, зазначеним в додатку № 1 до вищезазначеного договору, який є невід’ємною складовою частиною договору, загальною вартістю за погодженням сторін 24 350 0000, що розташоване на земельній ділянці Сумської міської Ради площею 483,4994 га (державний акт на право постійного користування землею виданий Сумською міською радою 04.07.1997 на підставі рішення від 19.05.1994 № 262, зареєстрований в Книзі записів державних актів № 169) за адресою: Україна, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12, що належить іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, виданого Сумською міською радою 20.06.2001р. на підставі рішення № 340 від 19.06.2001, право власності на яке зареєстроване згідно з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі ДКП СООБТІ від 21.06.2001 (реєстрова книга № 20, реєстровий номер № 884, сторінка 60), а також витягом з реєстру права власності. Відомості про іпотеку зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна згідно з витягом № 10301391 від 04.12.2006 та в Державному реєстрі іпотек згідно з Витягом № 9969518 від 04.12.2006.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2011 у даній справі змінено спосіб виконання рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2010 у справі №4/4-10.

Господарськими судами встановлено, що ВАТ "Сумихімпром" є підприємством державної власності з часткою держави 100% про що свідчать зміни та доповнення №1 до статуту ВАТ "Сумихімпром". Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2005 №1734 ПАТ "Сумихімпром" є підприємством, що має важливе стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Рішенням Конституційного суду від 10.06.2003 (v011p710-03) у справі №1-11/2003 щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) вищезазначений закон визнано конституційним. А також в Рішенні зазначено, що Закон не порушує конституційні вимоги обов’язковості судових рішень, рішення судів про примусове відчуження майна підприємств, ухвалені до і після прийняття Закону (2864-14) , ним не скасовуються, вони залишаються в силі, а їх виконання призупиняється до вдосконалення механізму реалізації майна. Тому в таких випадках, господарські суди не повинні видавати накази щодо стягнення майна, зазначеного в ст. 2 Закону, до закінчення дії мораторію.

Відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, для вирішення питання про зміну способу виконання рішення, господарським судам слід було з*ясувати чи видавався наказ на виконання рішення від 27.04.2010 та чи звертався позивач за виконанням такого наказу до виконавчої служби, оскільки саме неможливість виконання судового наказу є підставою для зміни способу виконання судового рішення.

Беручи до уваги, що судом не з*ясовані правовідносини сторін з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих ухвали та постанови.

Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задовольнити частково.

Постанову від 19.04.2011 Харківського апеляційного господарського суду та ухвалу від 15.03.2011 господарського суду Сумської області у справі №4/4-10 скасувати, заяву про зміну способу виконання рішення направити до господарського суду Сумської області на новий розгляд.