Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

Прокопанич Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. у справі № 2-19/1424-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-2005" до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про витребування майна та зустрічним позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-2005", Приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний", треті особи: Масандрівська селищна рада, Ялтинська міська рада, Комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", про припинення права землекористування,

за участю представників:

Позивача: не з’явився,

Відповідача: ОСОБА_3., дов. № 1280 від 09.09.2009р.,

Відповідачі за зустр. позовом: ОСОБА_4, дов. № 01-39/46 від 01.07.2011р.

Третіх осіб: не з’явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт-2005" (далі –ТОВ "Акцепт-2005", Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, Відповідач) про витребування майна, а саме: меблевого гарнітуру вітальні Esprit Modulo, губки для сауни Buller Тип 02, камінної топки Bef Blanzek, газонокосарки бензинової виробництва MTD (США).

У свою чергу, ОСОБА_1 подав до господарського суду зустрічний позов до ТОВ "Акцепт-2005", з урахуванням уточнень до позовних вимог, про припинення права землекористування ТОВ "Акцепт-2005" земельною ділянкою, на якій розташовані будинок, літ. "А", відкриті тераси: літ. "А", "А-1", балкон літ. "А-2", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_2 (далі –ОСОБА_2, Третя особа).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2010р. до спільного розгляду з первісним позовом було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Акцепт-2005" про припинення права права землекористування, а ухвалою цього ж суду від 01.02.2010р. до участі у справі в якості другого відповідача за зустрічним позовом було залучено Закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" (далі –Пансіонат "Прибережний", Відповідач 2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2010р. дану справу було направлено за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі –АРК).

Ухвалою господарського суду АРК від 13.04.2010р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено Масандрівську сільську раду (далі –Масандрівська рада, Третя особа) та Ялтинська міська рада (далі –Ялтинська рада, Третя особа) і Комунальне підприємство "Ялтинське БТІ" (далі –БТІ, Третя особа).

Рішенням господарського суду АРК від 27.01.2011р. первісний позов ТОВ "Акцепт-2005" залишено без розгляду, а зустрічний позов ОСОБА_1, задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. рішення господарського суду АРК від 27.01.2011р. було скасовано в частині задоволення зустрічного позову і в задоволенні позову ОСОБА_1, відмовлено. У решті, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У подані касаційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст. 377 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України (далі – 3К України), ст. 25 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), просить скасувати вказану постанову суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Пансіонат "Прибережний", у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, вважаючи доводи та вимоги ОСОБА_1, викладеними в його касаційній скарзі, безпідставними, у зв’язку з чим, просив відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного господарського суду у даній справі залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та видно з матеріалів справи, 21.09.2005р. між Масандрівською селищною радою та ЗАТ "Пансіонат "Прибережний" було укладено договір земельної оренди ділянки (далі –Договір оренди), що знаходиться за адресою: с.м.т. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5.

Відповідно до п. 2 Договору оренди у оренду було передано земельну ділянку загальною площею 938565 га, кадастровий номер 0111948100:02:001:0093, на якій знаходяться споруди, що належать Пансіонат "Прибережний" на праві власності.

Пунктом 3 Договору оренди передбачено, що його укладено строком на 50 років.

Пансіонат "Прибережний" звернувся до Масандрівської ради з листом за № 01-23/275 від 28.07.2008р., повідомивши про те, що ТОВ "Акцепт-2005" на праві власності належить будівля, літ. "К", за адресою: с.м.т. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5, яка знаходиться на земельній ділянці, переданій в оренду Пансіонату "Прибережний", та не заперечував проти вилучення із землекористування земельної ділянки площею 0,25 га та передачі її ТОВ "Акцепт-2005".

Рішенням № 542 Виконавчого комітету Масандрівської ради від 15.10.2008р. будинку, що знаходиться за адресою: с.м.т. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.

Також, відповідно до п. 2 вказаного рішення, було вирішено видати ТОВ "Акцепт-2005" свідоцтво на право власності на будинок для відпочинку, літ. "А", загальною площею 175,7 кв.м., з відкритими терасами, літ. "А", "А-1" та балконом, літ. "А-2", що знаходиться за адресою: с.м.т. Відрадне, вул. Моріса Тореза, 5. При цьому, у новій інвентаризаційній справі літ. "К" слід вважати літ. "А".

В той же час, 26.08.2009р. між ТОВ "Акцепт-2005" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку для відпочинку площею 175,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 далі –Договір купівлі-продажу 1).

Згідно п. 6 Договору купівлі-продажу 1, земельна ділянка не є власністю ТОВ "Акцепт-2005".

Відповідно до гарантійного листа № 13-08/09 від 25.08.2009р. ТОВ "Акцепт-2005" прийняло на себе зобов’язання у разі відчуження будинку, літ. "А", загальною площею 175,7 кв.м., з відкритими терасами, літ. "А", "А-1" та балконом, літ. "А-2", на користь ОСОБА_2 відмовитися також на її користь від права користування земельною ділянкою, на якій ця будівля розміщена і яка необхідна для її обслуговування.

26.08.2009р. ОСОБА_2 була видана розписка ТОВ "Акцепт-2005", відповідно до якої, ОСОБА_2 гарантувала збереження речей, які належать вказаному Товариству протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року.

09.09.2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу будинку для відпочинку, літ. "А", загальною площею 175,7 кв.м., з відкритими терасами, літ. "А", "А-1" та балконом, літ. "А-2" (далі – Договір купівлі-продажу 2).

Також, ОСОБА_1 була видана розписка ТОВ "Акцепт-2005", відповідно до якої він гарантував збереження речей протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року.

При цьому, судами також було встановлено, що в зазначених розписках не було зазначено переліку майна, яке було прийнято на зберігання.

ТОВ "Акцепт-2005" у своїй позовній заяві посилався на те, що майно, а саме: меблевий гарнітур вітальні Esprit Modulo, губки для сауни Buller Тип 02, камінна топка Bef Blanzek та газонокосарки бензинової виробництва MTD (США), було передані ОСОБА_2 відповідно до розписки від 26.08.2009р., а надалі ОСОБА_1, відповідно до розписки від 09.09.2009р. на зберігання, а тому підлягає поверненню.

ОСОБА_1, у своєму зустрічному позові посилався на те, що у зв’язку з набуттям ним права власності на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, право користування земельною ділянкою, що знаходиться під цими об’єктами, у ТОВ "Акцепт-2005" і Пансіонат "Прибережний", припинено.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що ТОВ "Акцепт-2005" належних доказів передачі майна на зберігання ОСОБА_1 господарському суду не надав і в судове засідання не з’явився, дійшов висновку, з яким погодився у цій частині і суд апеляційної інстанції, про залишення первісного позову без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи, є законними та обґрунтованими, а тому, судові рішення у цій частині підлягають залишенню їх без змін.

Щодо вимог за зустрічним позовом, то у цій частині вирішення спору, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбав нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тоді як земельна ділянка, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно перебуває у користуванні Пансіонату "Пребрежний", з урахуванням вимог ст.ст. 16, 399 ЦК України, ст. 141 ЗК України та умов укладених Договорів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним та їх задоволення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з посиланням на те що, спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні Пансіонату "Пребрежний" на підставі Договору оренди і не надавалася йому для будівництва, тоді як право власності на неї належить Масандрівській раді, з посиланням на положення ст.ст. 116, 120, 124, 125, 141, 143, 152 ЗК України та ст.ст. 16, 377 ЦК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову та, у зв’язку з цим –про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог і відмову в цьому позові.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, згідно ч.1 та п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України (1798-12) , підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, є визнання права, визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В той же час, згідно п. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до положень ст. 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Положеннями ст. 141 ЗК України передбачено, що однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було враховано належним чином вищезазначених норм матеріального права та, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, усіх обставин справи і, зокрема, щодо придбання Позивачем нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1, за відповідним договором купівлі-продажу, у зв’язку з чим, безпідставно відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог про припинення землекористування іншими особами, які ґрунтуються, зокрема, на положеннях ст.ст. 377, 399 ЦК України, ст. 141 ЗК України.

В той же час, суд першої інстанції, встановивши у повній мірі всі обставини справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин вимоги норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. у даній справі підлягає скасуванню в частині скасування рішення місцевого господарського суду та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, а рішення місцевого господарського суду від 27.01.2011р. – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. у справі № 2-19/1424-2010, в частині скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та відмови у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

В решті, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. у справі № 2-19/1424-2010 залишити без змін.