Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін ОСОБА_1 (дов. від 22.04.11), ОСОБА_2 (дов. від 30.03.11), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2011 року у справі № 7/514 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 14 624 538 грн. 20 коп.,

У липні 2010 року акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 11 893 648 грн. 16 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 774 978 грн. 32 коп. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 886 803 грн. 85 коп. штрафу, 775 279 грн. 09 коп. пені, 801 136 грн. інфляційних втрат, 304 005 грн. 50 коп. річних (з урахуванням уточнених позовних вимог) з підстав неналежного виконання умов договору.

Відповідач позов не визнав з мотивів неузгодженості порядку розрахунків за поставлену електроенергію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 січня 2011 року (суддя М.Якименко) позов задоволено в частині стягнення 11 893 648 грн. 16 коп. за спожиту реактивну енергію, 774 978 грн. 32 коп. за спожиту реактивну електричну енергію, 801 136 грн. індексу інфляції, 304 005 грн. 50 коп. річних і 775279 грн. 09 коп. пені; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2011 року, рішення скасовано в частині стягнення індексу інфляції і річних та стягнуто 11 4017 грн. 63 коп. інфляційних втрат і 182 219 грн. 95 коп. річних; у задоволенні решти вимог відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 42, 43, 47 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить постанову в частині стягнення індексу інфляції і річних скасувати з підстав порушення господарським судом статті 530 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 47, 43, 49, 56 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що між підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго", яке реорганізовано в акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго", і підприємством по експлуатації каналізаційних мереж міста Києва, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір на використання електричної енергії від 10 січня 1991 року № 97 (далі - договір) з додатками до нього.

21 грудня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої, договір викладено у новій редакції (з протоколом розбіжностей від 29 січня 2010 року).

Згідно пункту 2 додаткової угоди додатки до договору, зазначені в пункті 9.1 та укладені сторонами до моменту укладення угоди є чинними на весь період дії договору та є його невід’ємними частинами.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що мають намір протягом двох місяців з дня підписання додаткової угоди привести додатки до договору у відповідність до Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Проте порядку проведення розрахунків за спожиту електричну енергію сторони не визначили.

Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того, що строком виконання зобов’язання в частині сплати ціни товару є отримання боржником документів для проведення розрахунків.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, господарський суд визнав такі висновки місцевого господарського суду помилковими, оскільки звіти споживача про використану енергію, а також акти постачальника електричної енергії про надання послуг не дають можливості встановити строк виконання зобов’язання в частині розрахунків.

Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, виходячи з того, що позовна заява є вимогою в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України і за цієї обставини здійснив перерахунок інфляційних втрат і річних.

Такі висновки господарських судів колегія суддів вважає помилковими.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов’язання настає у разі прострочення боржника.

Відповідно до пункту 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) , остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

У матеріалах справи відсутні докази виставлення відповідачу розрахунків сплатити вартість спожитої електричну енергію, а також докази пред’явлення кредитором у порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України вимоги до боржника виконати зобов’язання.

Помилковим є висновок апеляційного господарського суду про те, що позовна заява є вимогою в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов’язку, покладеного на нього статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, а не пред’явленням вимоги боржнику.

Не встановлення господарськими судами моменту виконання боржником зобов’язання в частині оплати вартості спожитої електричної енергії в контексті вчинення учасником господарськими правовідносин правопорушення у сфері господарювання як підстави господарсько-правової відповідальності, а також неправильне застосування до спірних правовідносин статей 193 і 218 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530 і 625 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, пункту 6.11 Правил користування електричною енергією (z0417-96) зумовлюють скасування рішення та постанови в даній справі та її передачу на новий розгляд, при якому суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційні скарги акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" і відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 17 січня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2011 року у справі № 7/514 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.