Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до ТОВ "Транс-Реал" та КП "Бюро технічної інвентаризації м. Сніжне" про зобов’язання передати незаконно отримане майно за договором купівлі-продажу від 01.07.2005; визнання недійсною реєстрації права власності ТОВ "Транс-Реал" в органах БТІ м. Сніжне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.2011 (суддя Подколізна Л.Д.) у справі № 6/245пд позовні вимоги ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" задоволено частково; зобов’язано ТОВ "Транс-Реал" передати ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" незаконно одержане ним по договору купівлі-продажу від 01.07.2005 до 16.03.2011; припинено провадження по справі в частині визнання недійсною реєстрації права власності ТОВ "Транс-Реал" в органах БТІ м. Сніжне.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 6/245пд (колегія суддів: головуючий Чернота Л.Ф., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 у справі № 6/245пд скасовано частково; позовні вимоги задоволено частково та застосовано двосторонню реституцію до ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" та ТОВ "Транс-Реал" за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 шляхом повернення сторін у первісний стан; в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 залишено без змін.

ТОВ "Транс-Реал" у касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 6/245пд в частині зобов’язання передати незаконно отримане майно за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 шляхом застосування двосторонньої реституції у зв'язку з порушенням судами норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 у справі №6/245пд порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача та представників відповідачів з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій між ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412" та ТОВ "Транс-Реал" укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2005, згідно умов якого позивач продає, а відповідач придбає окреме індивідуально визначене майно, а саме: будівлю заправочної станції площею 82,5 м2, установку компресорну блочну УКБ-2,3 200Е, компресор тиску КД 200, шафовий газорегуляторний пункт, шафу виміру газу та лічильник обсягу газу "Універсал", колонку газозаправочну, навіси над майданчиком з технологічним газовим обладнанням та заправочним острівцем, блискавковідвід МЖ 24,3 за адресою: м. Сніжне, вул. Шаумяна, 43. Зазначене майно є складовими автомобільного газонаповнювального компресорного пункту та забезпечує повний робочий цикл.

Як свідчать матеріали справи, право власності за ТОВ "Транс-Реал" на об’єкти, визначені за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 зареєстроване КП БТІ м. Сніжне на підставі рішення постійно діючого третейського суду Асоціації "Женщина и бизнес" від 22.07.2005 у справі № 2-ПП/05.

В той же час, як встановлено господарськими судами, на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.07.2005 ДПІ у м. Сніжному 13.01.2005 було накладено обтяження на усі активи ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412", в зв’язку з чим спірний договір був визнаний недійсним рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2008 у справі № 43/101пд, яке набрало законної сили.

Враховуючи визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.07.2005 та відсутність доказів відчуження даного майна третім особам, а також приймаючи до уваги, що застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування

двосторонньої реституції у відповідності до ст. 216 ЦК України шляхом повернення сторін у первісний стан.

При цьому, посилання ТОВ "Транс-Реал" на передачу йому спірного майна за договором фінансового лізингу від 01.07.2003 апеляційним господарським судом не було прийнято до уваги, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу від 01.07.2005 право власності на спірне майно було зареєстроване за ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412".

Апеляційний господарський суд стверджує, що факти, встановлені рішенням постійно діючого третейського суду Асоціації "Женщина и бизнес" від 22.07.2005 у справі № 2-ПП/05, яким визнано дійсними договір фінансового лізингу від 01.07.2003 та договір купівлі-продажу б/н від 01.07.2005, а також визнано право власності на автомобільний газонаповнювальний компресорний пункт, не є для господарського суду встановленими в силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції посилається на те, що ТОВ "Транс-Реал" було здійснено оплату спірного майна за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 в рахунок погашення податкового боргу ВАТ "Сніжнянське автотранспортне підприємство 11412".

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для утримання майна, яке було передано ТОВ "Транс-Реал" за договором купівлі-продажу від 01.07.2005.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Розглядаючи справу в касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України визначає, що оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про зобов’язання передати спірне майно є передчасними.

Як зазначає у відзиві на касаційну скаргу КП "БТІ" м. Сніжне право власності на нерухоме майно –газонакопичувальний компресорний пункт з блискавковідводом і будівля автозаправної станції було зареєстровано КП "БТІ" м. Сніжне 25.07.2005. Відповідно до п.10 додатка 21 до п.2.1 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства Юстиції від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) , рішення третейського суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація.

З урахуванням п.3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 за № 7/5 (z0157-02) державна реєстрація прав власності на нерухоме майно має здійснюється відповідно до резолютивної частини рішення суду.

Також, як зазначає КП "БТІ" м. Сніжне, на час здійснення купівлі-продажу за договором від 25.07.2005 не було потрібно виконавчого листа до рішення третейського суду. І тільки в 2007 році листом Міністерства юстиції України від 22.06.2007 за № 19-32/30 (v2_30323-07) було зазначено, що для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду повинен надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом.

Рішення постійно діючого третейського суду Асоціації "Женщина и бизнес" від 22.07.2005 у справі № 2-ПП/05 діє на даний час і має законну силу, на його підставі було здійснено державну реєстрацію прав власності на спірне нерухоме майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про зобов’язання передати незаконно отримане майно за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 не відповідають положенням ст. 43 ГПК України, оскільки їх висновки зроблено без належного повного та всебічного дослідження всіх обставин та доказів по справі, а отже є передчасними, у зв’язку з чим колегія суддів дійшла висновку про направлення справи в порядку п.3 ст. 1119 ГПК України до місцевого господарського суду для нового розгляду в цій частині.

Під час нового розгляду справи в частині зобов’язання передати незаконно отримане майно за договором купівлі-продажу від 01.07.2005 місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним чином матеріали справи, з`ясувати питання щодо наявності належного способу захисту порушеного права в даному випадку, зокрема, з огляду на можливість виконання судового рішення, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і прийняти відповідне законне рішення.

Стосовно припинення господарськими судами попередніх інстанцій провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог до КП "Бюро технічної інвентаризації м. Сніжне" про визнання недійсною реєстрації права власності ТОВ "Транс-Реал" в органах БТІ м. Сніжне, то колегія суддів Вищого господарського суду України вважає його правомірним, оскільки відповідно до ст. 12 ГПК України визнання недійсною реєстрації права власності не відноситься до компетенції господарського суду та дані вимоги пов’язані із здійсненням суб’єктом владних повноважень делегованих функцій у сфері суспільних правовідносин, пов’язаних зі здійсненням від імені держави дії щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Реал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі № 6/245пд скасувати в частині позовних вимог про зобов’язання передати майно.

Справу передати в цій частині на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В решті рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011 у справі №6/245пд залишити без змін.