ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2011 р.
Справа № 37/244
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs14422250) ) ( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs12605542) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Гоголь Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Київської міської ради
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р.
у справі
№ 37/244
господарського суду
м. Києва
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до
1) Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком",
треті особи:
1) Фонд державного майна України,
2) Київська міська рада,
3) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
4) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві,
5) Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна",
про
визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
ОСОБА_1, дов. № Д07/2011/04/21-11 від 21.04.2011 р.;
ОСОБА_2, дов. № Д07/2011/04/26-7 від 26.04.2011 р.;
відповідача-1:
— не з'явились;
відповідача-2:
— не з'явились;
третьої особи-1:
ОСОБА_3, дов. № 499 від 31.12.2010 р.;
третьої особи-2:
— не з'явились;
третьої особи-3:
— не з'явились;
третьої особи-4:
— не з'явились;
третьої особи-5:
— не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У травні 2010 р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (далі –Компанія) звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило:
– визнати за ним право власності на вбудовану будівлю трансформаторної підстанції № 4253 площею 46,4 кв. м (далі –Підстанція), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29 (позовна вимога наведена з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.10.2010 р.);
– визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі –Управління) № 1339-В від 13.10.2008 р. у частині передачі вбудованої будівлі Підстанції у власність Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі –Товариство);
– визнати свідоцтво про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р. недійсним та скасувати його у частині визнання права власності Товариства на вбудовану будівлю Підстанції;
– скасувати державну реєстрацію права власності Товариства на вбудовану будівлю Підстанції.
Позовні вимоги Компанія обґрунтовувала тим, що вона є власником вбудованої будівлі Підстанції, оскільки остання була передана до її статутного фонду у 1995 р., використовує її за прямим призначенням для виконання статутних цілей та задоволення суспільних потреб, проте у 2009 р. дізналась, що Товариство на підставі наказу Управління № 1339-В від 13.10.2008 р. отримало свідоцтво про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р. на нежилу будівлю за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29, у тому числі –на вбудовану будівлю Підстанції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2010 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог Компанії про визнання незаконним та скасування наказу Управління № 1339-В від 13.10.2008 р. у частині передачі вбудованої будівлі Підстанції у власність Товариства, про визнання свідоцтва про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р. недійсним та скасування його у частині визнання права власності Товариства на вбудовану будівлю Підстанції та про скасування державної реєстрації права власності Товариства на вбудовану будівлю Підстанції.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. (суддя Гавриловська І.О.) у задоволенні позовних вимог Компанії про визнання за нею права власності на вбудовану будівлю Підстанції відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що Компанія не довела того, що Підстанція є об'єктом нерухомого майна, яка як нерухомість належіть їй на праві власності, зокрема, не надала доказів того, що:
– Підстанція є будівлею;
– Підстанція використовувалась нею за прямим призначенням для виконання статутних цілей та задоволення суспільних потреб;
– Підстанція перебувала у неї на праві повного господарського відання та обліковувалась на балансі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. (колегія суддів: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Компанії задоволено: визнано за Компанією право власності на вбудоване приміщення Підстанції площею 46,4 кв. м.
постанова мотивована тим, що вбудована будівля Підстанції була передана до статутного фонду Компанії у 1995 р. та обліковувалась у її філії "Кабельні мережі Київенерго", а відтак Компанія є її власником.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята з порушенням ст. ст. 181, 317, 319, 321, 328, 386 та 392 Цивільного кодексу України та внаслідок надання неправильної оцінки обставинам справи.
Київська міська рада (далі –Рада) також звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. 1 "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" та зроблено неправильні висновки.
Особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційні скарги Товариства та Ради до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Товариства та Ради підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що до статутного фонду Компанії було передано Підстанцію (інвентарний № 16070479) за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 40, яку у подальшому було змінено на адресу: м. Київ, вул. Мілютенка, 29, що підтверджується п. 964 Переліку майна, переданого до статутного фонду Компанії, складеного Фондом державного майна України на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" від 31.08.1995 р. № 177 та змінами до вказаного переліку, підписаними 21.01.2010 р. заступником Голови Фонду державного майна України.
При цьому господарським судом апеляційної інстанції з'ясовано та матеріалами справи підтверджується, що до статутного фонду Компанії було передано саме будівлю Підстанції (інвентарний № 16070479) за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 40, яку у подальшому було змінено на адресу: м. Київ, вул. Мілютенка, 29, що підтверджується переліком скорочень, якій міститься наприкінці Переліку майна, переданого до статутного фонду Компанії, складеного Фондом державного майна України на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України "Про створення Державної акціонерного енергопостачальної компанії "Київенерго" від 31.08.1995 р. № 177 та листом Фонду державного майна України від 22.01.2004 р. № 10-21-755.
Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про недоведеність Компанією того, що Підстанція є об'єктом нерухомого майна, є помилковим, про що правильно зазначив господарський суд другої інстанції, скасовуючи рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р.
Задовольняючи позовні вимоги Компанії, апеляційний господарський суд, зважаючи на доводи Компанії, наведені у позовній заяві, виходив з того, що між Компанією та Товариством існує спір з приводу права власності на будівлю Підстанції, оскільки Товариство на підставі наказу Управління № 1339-В від 13.10.2008 р. отримало свідоцтво про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р. на нежилу будівлю за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29, у тому числі –на вбудовану будівлю Підстанції.
Між тим, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підставі наказу Управління № 1339-В від 13.10.2008 р. Товариству було видано свідоцтво про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р., яке посвідчує право власності Товариства на блок надвірних споруд (дизельна, гаражні бокси), АТС-518, площею 265,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29 (літера Б).
В порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд другої інстанції не з'ясував, чи є будівля за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29, у складі якої, за твердженням Компанії, знаходиться будівля Підстанції, тією самою будівлею, на яку на підставі наказу Управління № 1339-В від 13.10.2008 р. Товариству було видано свідоцтво про право власності серії САС № 245821 від 13.10.2008 р. (за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 29 (літера Б)), тобто, чи існує спір між Компанією та Товариством щодо права власності на будівлю Підстанції.
Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. та рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Київської міської ради задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. та рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2010 р. у справі № 37/244 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський
Т.Г. Гоголь