Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

позивача – не з'явились,

відповідача – Мазнєва С.Г. дов. від 01.06.2010 р.,

третіх осі - не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 27.04.2011 р. у зв'язку з виходом судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий –Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Яценко О.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.12.2010 р. (суддя –Коваленко О.В.) затверджено мирову угоду від 23.12.2010 р., укладену між ТОВ "Труд-1" та ТОВ "Китко" та припинено провадження у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. (судді – Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.12.2010 р. скасовано.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Труд –1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Позивач та третя особа не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 25.12.2010 р. у справі № 17/161–10 затверджено мирову угоду від 23.12.2010 р., укладену між ТОВ "Труд-1" та ТОВ "Китко" й припинено провадження у справі.

Вказана ухвала мотивована тим, що зазначена мирова угода не суперечить матеріалам справи і чинному законодавству, підписана повноважними представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є зобов'язання відповідача виконати умови договору короткострокової позики від 10.04.2008 р., укладеного між гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Китко", в частині пункту 4.1. щодо повернення позики, який на думку позивача є немайновою вимогою, позов про стягнення заборгованості у сумі 328 500 грн. не пред’являвся.

Приймаючи рішення про скасування спірної ухвали, апеляційний господарський суд виходив з того, що в порушенням норм діючого законодавства суд першої інстанції вийшов за межі предмету позову та безпідставно затвердив мирову угоду, в якій передбачена передача в рахунок отриманих грошей у приватну власність позивача будинку (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1. Суд першої інстанції не звернув уваги та те, що в порушення ст. ст. 572, 577 ЦК України, договір короткострокової позики від 01.04.2008 р. та договір поруки (на забезпечення зобов’язання позичальника за договором позики) від 10.04.2008 р., нотаріально не посвідчені, хоча їх виконання забезпечено заставою нерухомого майна (будинку гуртожитку), а також відсутні докази виконання договору в частині надання позики та реєстрації будинку за відповідачем.

Також, апеляційним господарським судом відзначено, що умови мирової угоди порушують права осіб, які подали апеляційну скаргу.

Відповідно до п. п. 5.2.3, 5.2.5 договору купівлі-продажу № 21 від 12.03.2002р. обов'язком покупця –ТОВ "Інвестор- 96" було забезпечення надання квартир 8 сім'ям та 6 одинакам, які мешкають у гуртожитку протягом 12 місяців з моменту набуття права власності; третя особа мала право відчужувати гуртожиток лише за згодою продавця - Управління комунального майна Сумської міської ради з покладанням на нового власника обов’язків, які були передбачені в умовах продажу об’єкту. ТОВ "Інвестор-96" гарантійним листом гарантував в термін до 01.12.06р. забезпечити осіб, які подали апеляційну скаргу 1-кімнатною квартирою, однак у визначений строк квартиру цим особам не надав.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.05.2009 р. у справі № 2-8/09 р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 17.11.2009 р., позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, зобов'язано ТОВ "Інвестор-96" виконати умови договору купівлі-продажу від 12.03.2002 р. та придбати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однокімнатну квартиру, яка відповідає вимогам чинного законодавства і нормам житлового кодексу УРСР.

Судом відзначено, що умови затвердженої судом мирової угоди не містять положень щодо забезпечення осіб, які подали апеляційну скаргу відповідним житлом, а навпаки стверджують про відсутність прав третіх осіб на об’єкт нерухомості та відсутність будь – яких обтяжень щодо нього та, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь –яких осіб, у тому числі держави.

Звертаючись з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду скаржник посилався на помилкове застосування апеляційним господарським судом ст. 35 ГПК України, оскільки суб'єктивний склад сторін даної справи та цивільної справи № 2-8/09 є різним.

Також, заявник вважає помилковим посилання апеляційного господарського суду на рішення та ухвалу по справі № 2-8/09, оскільки вказані судові рішення були скасовані ухвалою Верхового Суду України від 10.03.2011 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційним господарським судом правомірно було застосовано ст. 35 ГПК України, а саме частину 4, згідно якої, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Посилання скаржника на ухвалу Верхового Суду України від 10.03.2011 р. відхиляються колегією суддів, оскільки вказана ухвала були винесена після прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р.

За таких обставин, твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд –1" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року у справі № 17/161-10 Господарського суду Сумської області залишити без змін.