Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 (суддя Кравець С.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 (судді: Гудак А.В., Сініцина Л.М., Олексюк Г.Є.), позов задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 37015,96 грн. боргу по лізингових платежах за договором фінансового лізингу від 27.12.2007 №386/1207, 1865,25 грн. пені, 1508,91 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 272,96 грн. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме ст.ст. 22, 101 та ч.ч.2,3 ст. 104 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання господарського суду Житомирської області, за результатами якого було прийнято рішення від 03.09.2010, і цей факт визнано апеляційним судом в мотивувальній частині постанови.

Колегія суддів, перевіривши в межах доводів касаційної скарги фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи до господарського суду Житомирської області на новий розгляд за участю відповідача з наступних підстав.

Відхиляючи посилання заявника на прийняття місцевим господарським судом рішення за відсутності представника відповідача, апеляційний суд виходив з того, що, дійсно, судом першої інстанції при оголошенні перерви в судовому засіданні без участі представника відповідача порушено норми процесуального права, зокрема, статті 77 ГПК України. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Тому, керуючись вимогами ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції правомірно розглянув спір за наявними у справі матеріалами та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Проте, колегія не погоджується з висновком апеляційного суду щодо недостатності допущеного місцевим господарським судом порушення норм процесуального права для скасування первісного рішення, який (висновок) ґрунтується на помилковому застосуванні норми ч.2 ст. 104 ГПК України без врахування імперативних приписів ч.3 ст.104 цього Кодексу.

Адже, нормою ч.3 ст. 104 ГПК України встановлено вичерпний перелік порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування рішення місцевого господарського суду незалежно від того, призвело чи не призвело таке порушення до прийняття неправильного по суті рішення.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Викладене вказує на помилковість посилання апеляційного суду на ч.2 ст. 104 ГПК України в обґрунтування необхідності залишення без змін правильного по суті рішення суду першої інстанції.

Таким чином, господарським судом Житомирської області порушено норми процесуального права шляхом неповідомлення відповідача про дату та час судового засідання, яке відбулося 3 вересня 2010 року об 11 год. 20 хв., оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні 31.08.2010 року (а.с.53), що власне і передувало прийняттю оскаржуваного рішення від 03.09.2010.

Наведене, зокрема, підтверджується наявними у справі протоколами судових засідань від 31.08.2010 та від 03.09.2010, з яких чітко вбачається необізнаність відсутнього відповідача про перерву в судовому засіданні на 03.09.2010р. об 11 год. 20 хв., оскільки ухвалу суду з цього приводу не було винесено та відповідачу не надіслано.

Отже, факт неповідомлення відповідача про час та місце засідання суду першої інстанції доведений матеріалами справи та підтверджений апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.11110 ГПК України (1798-12) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Вказане процесуальне порушення є достатньою підставою для скасування попередніх судових актів та передачі справи до господарського суду Житомирської області на новий розгляд за участю відповідача.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень, прийнятих з порушенням прав сторін на участь у розгляді справи (постанови ВСУ від 13.05.2003 у справі №36/411, від 24.02.2004 у справі №12/76, від 09.03.2004 у справі №117/19-03, від 20.06.2006 у справі №14/47-пн-06, від 22.05.2007 у справі №27-30-25/59-05-2238).

Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) доручити суду першої інстанції при новому розгляді надати ретельну правову оцінку наданим відповідачем під час апеляційного перегляду справи доказам (а.с.75-78), зокрема, додатковій угоді від 14.04.2010 до договору фінансового лізингу від 27.12.2007 №386/1207, актам приймання-передачі предметів лізингу від 14.04.2010, в сукупності з іншими доказами, та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.09.2010 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 у справі №15/664 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.