Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Самусенко С.С.,

Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 липня 2010 року

у справі № 5/21

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Першого заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави

в особі Міністерства охорони здоров'я України

до 1. Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"

2. Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод " державної акціонерної компанії "Укрмедпром"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії "Розкішна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Голоче"

про визнання угоди недійсною, про витребування майна загальною вартістю 1556857,6 грн

за участю представників:

позивача - Фечищак В.А.

відповідачів - 1. Ткачик Т.А.

2. не з'явився

3. Цабенко Р.О.

третьої особи - не з'явився

прокуратури - Гаврилова Ю.Ю.

Перший заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною трьохсторонню угоду, укладену між відповідачем-1, ДАК "Держмедпром", відповідачем-2, ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та відповідачем-3, ТОВ АК "Розкішна" про передачу у власність майна згідно переліку за актом приймання-передачі від 15 серпня 2007 року; зобов’язання відповідача-3, ТОВ АК "Розкішна" повернути відповідачу-1, ДАК "Держмедпром" майно вартістю 1556857,6 гривень згідно зазначеного переліку.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28 травня 2010 року (суддя Змеул О.А.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року (судді Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) у справі №5/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28 травня 2010 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року Заступник прокурор Кіровоградської області звернувся до Вищого господарського суду України з касайційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позовні вимоги.

Вимоги касаційної скарги Заступник прокурора Кіровоградської області обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Прокурор вважає, що генеральний директор відповідача-1, ДАК "Держмедпром" порушив вимоги Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , видавши наказ № 14-Н без узгодження питання передачі спірного майна відповідачу-3, ТОВ АК "Розкішна" з органом управління, позивачем Міністерством охорони здоров’я України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом відповідача-1, ДАК "Держмедпром" в рахунок погашення заборгованості відповідача-2, ДП "Межиріцького вітамінного заводу" відповідач-1, ДАК "Укрмедпром" передав відповідачу-3, ТОВ АК "Розкішна" у власність майно відповідача-2, ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" згідно переліку за актом передачі-приймання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволені позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до Статуту ДАК "Укрмедпром", пункту 1.1 "Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" створена відповідно до Законів України "Про підприємництво" (698-12) , "Про господарські товариства" (1576-12) , "Про власність" (697-12) та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року №897 "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" (897-2000-п) і є відкритим акціонерним товариством;

пунктом 1.2 Статуту передбачено, що засновником компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров’я України;

у пункті 3.1 зазначено, Компанія є юридичною особою відповідно до законодавства України. Компанія набуває права юридичної особи з дня її державної реєстрації;

пунктом 3.6 Статуту встановлено, що Компанія діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності;

згідно з пунктом 3.7, Компанія має право створювати в установленому порядку філіали, представництва та дочірні підприємства як на території України, так і за її межами;

у відповідності до пункту 4.2, Компанія є власником майна, в тому числі коштів, переданих їй засновником та акціонерами у власність;

пунктом 4.3 Статуту встановлено, що Компанія здійснюючи право власності, володіє користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії що не суперечать законодавству України та цьому Статуту.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій форма права власності на акції емітовані акціонерним товариством і форма права власності на майно, яке належить цьому акціонерному товариству є різними в силу того, що зазначені акції та майно є окремими об’єктами права власності.

Тому поняття "власник майна" та "власник корпоративних прав" не є тотожними і не означають, що власник корпоративних прав є в той самий час і власником майна.

Отже, держава Україна в особі Міністерства охорони здоров’я передавши до статутного фонду ДАК "Укрмедпром" об’єкти, перелік яких визначено у Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 897 від 5 червня 2000 року (897-2000-п) набула в обмін право власності на 100% акцій ДАК "Укрмедпром", а відповідно ДАК "Укрмедпром" набув право власності на передане йому державою майно.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, згідно з положеннями законодавства, майно, передане засновниками (акціонерами) до статутного фонду господарського товариства в тому числі й акціонерного, є власністю господарського товариства.

А тому державна акціонерна компанія "Укрмедпром" належить до суб’єктів приватного права та володіє майном на праві приватної власності, з тих причин, що майно передане державою в особі Міністерства охорони здоров’я до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" у власність, про що зазначено у Постанові Кабінету Міністрів від 5 червня 2000 року №897 (897-2000-п) та Статуті компанії пункт 5.3, а не на праві господарського відання про, що зазначено у статтях 73, 74 Господарського кодексу України.

У зв’язку з чим, наказом від №14 - Н від 6 серпня 2007 року було прийнято рішення про відчуження майна Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод", державної акціонерної компанії "Укрмедпром" на користь ТОВ АПК "Розкішна", яке належить ДАК "Укрмедпром" на праві приватної власності, і це ні як не вплинуло на кількість акцій їхню вартість і розмір статутного фонду компанії.

Права держави при відчужені майна згідно з вищезазначеним наказом не порушувались, так як держава є власником акцій емітованих компанією, але ніяк не власником майна.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 липня 2010 року зі справи № 5/21 залишити без змін.