Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Цвігун В. Л., за участю представника позивача Д. Моісєєва (дов. від 26.06.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року у справі № 916/494/13-г за позовом державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Професійної спілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту про стягнення,

У лютому 2013 року державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Професійної спілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту про стягнення 79 600 грн боргу і 915 грн 95 коп. річних з підстав порушення зобов'язання.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 квітня 2013 року (суддя М. Никифорчук) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 193 Господарського кодексу України, статей 202, 525, 526, 610, 655, 656, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Професійна спілка робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту право на подання відзиву на касаційну скаргу не використала і її представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (далі-підприємство) передало Професійній спілці робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту (далі-профспілка) 213 штук путівок на загальну суму 852 000 грн для оздоровлення дітей працівників порту в оздоровчому комплексі "Альбатрос", з яких профспілка реалізувала 199 штук на загальну суму 796 000 грн.

Оздоровчий комплекс "Альбатрос" виставив профспілці рахунок на загальну суму 629 480 грн, урахувавши 166 520 грн, сплачених Фондом соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, проте на фінансування оздоровчих програм для дітей працівників підприємства, позивач перерахував лише 549 880 грн.

Відповідно до складеного сторонами акта звірки взаємних рахунків станом на 31 серпня 2012 року сальдо кінцеве дорівнює 79 600 грн. У вересні 2012 року підприємство звернулося до профспілки з вимогою погасити цей борг.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за путівки.

Апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду не погодився.

Господарським судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин обґрунтовано застосовані положення Колективного договору Іллічівського морського торговельного порту, відповідно до пункту 8.1.9. якого обов'язок перераховувати на рахунки профспілкових організацій грошові кошти для забезпечення фінансування оздоровчих програм, які проводяться для працівників порту та членів їх сімей в оздоровчих санаторіях і комплексах, покладено на підприємство.

Отже підприємство мало перерахувати профспілці 629 480 грн вартості путівок, а перерахувало лише 549 880 грн.

За таких обставин господарський суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у позові.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року у справі № 916/494/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" без задоволення.