Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2009 р. порушено провадження у справі № Б-39/08-09 про банкрутство ФОП ОСОБА_1 в порядку статей 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі –Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2009 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та інше.

ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Шинкарчука А.В., у якій просило зобов'язати ліквідатора виключити з ліквідаційної маси майно, яке перебувало в іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк", та припинити його повноваження з підстав неналежного виконання обов'язків у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2010 р. (суддя Швидкін А.О.) у задоволенні зазначеної скарги відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 р. (судді Лакіза В.В. –головуючий, Білоусова Я.О., Пуль О.А.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та задовольнити скаргу на дії ліквідатора.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 24, 25, 29, 30 Закону про банкрутство та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як вбачається, спірне нерухоме майно боржника, включене до ліквідаційної маси, перебувало у іпотеці ПАТ "Укрсоцбанк", у зв'язку з чим останній заявив до боржника грошові вимоги, як такі, що забезпечені заставою.

Однак, судами попередніх інстанцій не було з'ясовано, чи розглядались ліквідатором грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до боржника, які згідно наявної у матеріалах справи заяви складають понад 10 мільйонів гривень (а.с. 61-62, том 2).

У той же час матеріали справи містять відомості про те, що ліквідатором було здійснено часткову реалізацію майна банкрута.

Проте, судами не перевірено дотримання ліквідатором встановленого ст. 30 Закону про банкрутство порядку продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі, зокрема чи передувала продажу майна його інвентаризація та оцінка у встановленому порядку, а також чи відповідає ціна, за якою майно було реалізовано, його реальній вартості.

Крім того, ліквідатором не було надано жодних відомостей про те, куди були направлені кошти, отримані від реалізації майна банкрута, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів .

Однак, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень, у порушення вимог ст. 43 ГПК України, вказані обставини не дослідили та не надали оцінку діям ліквідатора у ліквідаційній процедурі, обмежившись лише посиланням на правомірність включення майна до складу ліквідаційної маси.

У той же час викладені обставини можуть свідчити про неналежне виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків, що відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство є підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

Допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції в силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України).

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа у частині розгляду скарги на дії ліквідатора –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, дослідити правомірність здійснення ліквідаційної процедури, на підставі встановлених фактів вирішити питання щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та розглянути справу у відповідній частині з дотриманням вимог чинного законодавства.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст. ст. 31, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 р. у справі № Б-39/08-09 скасувати.

3. Справу № Б-39/08-09 у частині розгляду скарги ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії на дії ліквідатора передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.