Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу"

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідачів –не з’явився

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу" звернулось до господарського суду із позовом до відповідачів про визнання недійсними та скасування договору купівлі-продажу від 28.12.2002, договору купівлі-продажу від 07.09.2004 і договору дарування від 26.08.2004 та повернення сторін до первісного стану.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 1 грудня 2010 року (суддя –С.Альошина), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 січня 2011 року (головуючий –Л.Заплава, судді –О.Котлярова, К.Остапова), на підставі пункту 1 частин 1 статті 80 ГПК України провадження у даній справі було припинено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постановлених у справі судових актів у зв’язку з їх невідповідністю нормам процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є визнання недійсними та скасування наступних договорів: договору купівлі-продажу від 28.12.2002, укладеного між позивачем і ОСОБА_8, договору купівлі-продажу квартири від 07.09.2004, укладеного між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та договору дарування від 26.08.2004, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_6.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають права звертатися до господарського суду першої інстанції за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Пункт 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 Господарського кодексу України).

До корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

Господарські суди дійшли правильного висновку про те, що даний спір не є корпоративним, оскільки підставою для подання даного позову є дії сторін, не пов`язані із реалізацією їх корпоративних прав, визначених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", а відтак, враховуючи суб`єктний склад сторін спірних правовідносин, вказаний позов вирішенню у господарських судах не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Севастополя від 1 грудня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 4 січня 2011 року у справі за № 5020-7/129 –без змін.