Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Звернувшись у суд з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача 208527,08 грн. збитків, обґрунтовуючи його тим, що згідно з укладеним інвестиційним договором, відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, оскільки побудував та передав йому у власність приміщення меншою площею, ніж це було передбачено інвестиційним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2010р. (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя –Кондес Л.О., судді Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що вони є законними і обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як позов, так і касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо будівництва та передачі позивачу приміщень, оскільки замість обумовлених інвестиційним договором приміщень площею 148, 0 кв. м йому було передано приміщення площею лише 125,5 кв. м. За цих обставин позивач вважав, що неналежним виконанням зобов’язань відповідач завдав йому збитки у вказаній сумі.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, яким у позові було відмовлено, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками про те, що відповідач не порушив умови договору.

Між тим, судові рішення прийняті при неповному з’ясуванні усіх обставин справи що мають значення для правильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що за умовами інвестиційного договору за №12.3-11-Лн від 25.05.2010р., укладеного між сторонами, відповідач взяв на себе обов’язок передати у власність позивача (Інвестор) нежитлове приміщення у житлово-офісному комплексі за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4, площею 148,0 кв. м.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що належна передача позивачу приміщення, площа якого буде уточнена після проведення відповідних замірів БТІ міста Києва, підтверджується підписаним в строк сторонами Актом прийому-передачі приміщення в термін, згідно договору. Сторони також погодили попередній план приміщення з визначенням його площі 148,0 кв. м.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 цього кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. N923 (923-2008-п) , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1, при цьому, сертифікат відповідності –це документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Вирішуючи спір суди обох інстанцій, пославшись на умови договору та попередній план приміщення щодо його площі, не дослідили проектну документацію, на підставі якої здійснено будівництво нежитлового приміщення, пославшись на технічні характеристики приміщення, що були визначені бюро технічної інвентаризації, не дослідили їх та не перевірили чи відповідають вони проектній документації. Також не дослідили чи мало місце відхилення від попередньо погоджених технічних параметрів об’єкту будівництва, не встановили у зв’язку з чим зменшився розмір площі приміщення.

Відтак, судами залишилось не з’ясованим чи є зменшення площі нежитлового приміщення наслідком умисних дій відповідача, чи їх зменшення мало місце у зв’язку з іншими обставинами, що не залежали від його волі.

Не дослідивши вказані обставини суди дійшли передчасного висновку про те, що взяті зобов’язання відповідач не порушив.

Між тим, від з’ясування цих обставин залежить і те, чи є визначена позивачем у позові спірна сума збитками у відповідності з приписами чинного законодавства.

В порушення вимог статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України судами вказані обставини залишились не дослідженими та відповідно до вимог статей 84 ч.1 п.3, та 105 ч.2 п.7 цього кодексу (1798-12) в мотивувальних частинах судових рішень не наведені.

Разом з тим, із встановлених судами обставин справи не вбачається, що сторони змінювали умови договору щодо розміру площі, яка мала бути передана позивачу, а посилання на акт прийому-передачі у вказаній судами частині, не дає правових підстав вважати, що сторони змінили зобов’язання таким чином, що відповідач мав передати позивачу приміщення іншої площі, ніж 148, 0 кв. м.

Відтак, суд припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і що є безумовною підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010р. у справі №16/376 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.