Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) від 23.09.2010 року у справі № 14/190-10 позов задоволено в повному обсязі; розірвано договір оренди комунального майна № 683 від 03.10.2005 року, укладений між Управлінням житлового господарства міської ради та Міським комунальним підприємством транспорту "Дніпроміськтранс"; виселено Міське комунальне підприємство транспорту "Дніпроміськтранс" з орендованого нежитлового приміщення загальною площею 577 м2, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 71/2, балансоутримувачем якого є Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська; стягнуто з Міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська 38 372 грн. 59 коп. заборгованості по орендній платі; стягнуто з Міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" в доход Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 465 грн. 09 коп. витрат на держмито за майновою вимогою, 85 грн. витрат на держмито за немайновою вимогою та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Швець В.В., судді –Павловський П.П., Чус О.В.) від 08.12.2010 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 року у справі № 14/190-10 скасовано частково; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району місто Дніпропетровська 38 372,59 грн. заборгованості по орендній платі, 5 714,18 грн. пені; стягнуто з Міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" в доход Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі міста Дніпропетровська 465,09 грн. витрат на держмито за майновою вимогою, 85 грн. витрат на держмито за немайновою вимогою, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти щодо вимог в частині стягнення пені в сумі 5 714,18 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.6 ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст. 84 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

03 жовтня 2005 року між позивачем-1, Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, як орендодавцем, та відповідачем, Міським комунальним підприємством транспорту "Дніпроміськтранс", як орендарем, був укладений договір оренди комунального майна № 683.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення 57,7 м2, розташоване по проспекту Миру, 71/2, яке перебуває на балансі позивача-2, КВЖРЕП Індустріального району, для використання під диспетчерський пункт, що підтверджується актом приймання-передачі комунального майна від 03 жовтня 2005 року.

Відповідно до пункту 3.3 укладеного договору оренди, Орендар щомісяця перераховує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом, враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, наданим балансоутримувачем, 70% перераховується на рахунок балансоутримувача, 30% до міського бюджету.

В порушення умов договору, відповідач, Міське комунальне підприємство транспорту "Дніпроміськтранс", своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем-2, КВЖРЕП Індустріального району за орендоване приміщення.

Сума боргу відповідача перед позивачем-2, КВЖРЕП Індустріального району склала 38 372,59 грн., яка підтверджується матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаємних розрахунків від 7 вересня 2010 року, підписаного сторонами. (а.с.61).

Суди дійшли висновків про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, оскільки ними було встановлено, що в порушення умов договору, відповідач, Міське комунальне підприємство транспорту "Дніпроміськтранс", своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем-2, КВЖРЕП Індустріального району, за орендоване приміщення. В цій частині судові акти не оскаржені. Також, ані прокурором, ані сторонами спору не оскаржено постанову апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору.

Скасовуючи рішення суду, яким було відмовлено в задволенні вимог про стягнення з відповідача пені, та задовольняючи в цій частині позовні вимоги, апеляційний суд в порушення приписів процесуального законодавства не встановив за який період було нараховано пеню, не перевірив розрахунку пені, наданого позивачем (т.1 а.с.62-63), що позбавляє суд касаційної інстанції можливості зробити висновки щодо правомірності задоволення цієї частини позовних вимог.

Наведені порушення приписів ст. 43 ГПК України судом апеляційної інстанції є підставою для направлення справи в частині позовних вимог щодо стягнення пені на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу КП "Дніпроміськтранс" Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі № 14/190-10 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі №14/190-10 –скасувати в частині вимог щодо стягнення пені 5714,18 грн. і в цій частині справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.