Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Рівненської області (суддя Грязнов В.В.) від 26.11.2010 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Огороднік К.М., судді – Мельник О.В., Коломис В.В.) від 18.01.2011 року, у справі № 11/170позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 42 050,96 грн. заборгованості по розрахунках, 420,51 грн. витрат по сплаті державного мита та 197,83 грн. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; в частині стягнення 8 112,94 грн. пені – в позові відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права.

У запереченні на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по розрахунках за надані послуги за договорами оренди транспортного засобу та про надання транспортних послуг.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди правомірно виходили із такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.11.2005 року позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди №9 (надалі - Договір оренди). Згідно п.п.1.1, 2.1 Договору оренди, орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування транспортний засіб: ІЖ-2715, реєстраційний номер НОМЕР_1. За користування транспортним засобом орендар щомісячно сплачує на поточний рахунок орендодавця орендну плату в сумі 950,00 грн. Договір оренди діє до заяви сторони про його розірвання (п.4.1 Договору оренди). Договір оренди підписано повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін (а.с.8, 49). Змін та доповнень до Договору оренди сторони не вносили.

Протягом січня-грудня 2007 року позивач надавав транспортний засіб, а відповідач користувався ним, загальна сума орендної плати за вказаний період складає 11400,00 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі послуг, які підписані повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с.58-69).

16.04.2007 року ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" (замовник) уклали договір про надання транспортних послуг №16-04/2007 (надалі - Договір послуг-1). Згідно п.п.1, 2, 4, 5 Договору послуг-1, виконавець зобов’язувався надати послуги мікроавтобусом марки Mersedes-Benz 609, реєстраційний номер НОМЕР_2, а замовник зобов’язувався оплатити вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі, які є невід’ємною частиною Договору (п.п.3, 5 Договору послуг-1). Вартість послуг становить 20,00 грн. (без ПДВ) за одну годину та 0,92 грн. (без ПДВ) за 1 км пробігу. Договір послуг-1 підписано повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с.50). Змін та доповнень до Договору послуг-1 сторони не вносили.

04.06.2007 року ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" (замовник) уклали договір про надання транспортних послуг №04-06/2007 (надалі - Договір послуг-2). Згідно п.п.1, 2, 4, 5 Договору послуг-2, виконавець зобов’язувався надати послуги автоскрепером марки МОАЗ-6014, реєстраційний номер НОМЕР_3, а замовник зобов’язувався оплатити вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі, які є невід’ємною частиною Договору (п.п.3, 5 Договору послуг-2). Вартість послуг становить 120,00 грн. (без ПДВ) за одну годину. Договір послуг-2 підписано повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін (а.с.51). Сторони внесли зміни до Договору послуг-2 шляхом укладення Додаткової угоди №1, яка передбачає інший порядок обчислення вартості послуг: 20,00 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи та 1,30 грн. (без ПДВ) за 1 км пробігу.

На виконання Договорів послуг-1 та 2 мікроавтобусом марки Mersedes-Benz 609, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автоскрепером марки МОАЗ-6014, реєстраційний номер НОМЕР_3 позивач виконав і передав, а відповідач - прийняв послуги автотранспортного перевезення та навантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 170630,48 грн., що підтверджується актами приймання послуг від 29.05.2007 року на суму 1833,52 грн.; від 30.06.2007 року на суму 16390,28 грн.; від 30.06.2007 року на суму 22320,00 грн.; від 31.07.2007 року на суму 18885,72 грн.; від 31.08.2007 року на суму 27384,88 грн.; від 28.09.2007 року на суму 23390,28 грн.; від 31.10.2007 року на суму 17526,80 грн.; від 31.11.2007 року на суму 21024,70 грн.; від 29.12.2007 року на суму 12874,30 грн., а також товарно-транспортними накладними за жовтень, листопад і грудень 2007 року на підставі яких складались акти приймання послуг. Акти та товарно-транспортні накладні підписані повноважними представниками сторін, скріплено відбитками печаток та штампів сторін (а.с.53-57; 89-133; 135-164, 166-200).

Позивач виписав відповідачеві рахунки №25/10 від 31.10.2007 року на суму 17526,80 грн., №26/11 від 31.11.2007 року на суму 21024,70 грн. та №29/12 від 29.12.2007 року на суму 12874,30 грн. (а.с.134, 165, 201).

Загальна вартість послуг та оренди становить 182030,48 грн.

ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" за оренду та послуги автокрана розрахувався частково на загальну суму 139979,52 грн., що в свою чергу підтверджується випискою обслуговуючого позивача банку (а.с.70-75).

На претензію №005 від 02.09.2010 року з вимогою ліквідувати наявний борг відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с.77-79). Докази сплати відповідачем 42050,00 грн. основного боргу відсутні.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами або договором.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Оскільки судами встановлено, що заборгованість ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" перед підприємцем за надані послуги та оренді згідно укладених договорів становить 42050,96 грн., позовні вимоги в частині стягнення основного боргу задоволені цілком правомірно.

Касаційна інстанція вважає вірним застосування судами ст.ст. 509, 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України на підставі яких суди дали правильну юридичну оцінку фактичним обставинам справи.

Ґрунтується також на нормах п.6 ст. 232 ГК України висновок судів про часткове задоволення вимог про стягнення пені, оскільки її нараховано на загальну суму заборгованості за період з 05.10.2009 року по 04.10.2010 року з перевищенням шестимісячного строку.

В касаційній скарзі відповідач фактично посилається на недоведеність встановлених судами обставин справи, що не допускається в силу ч.2 ст. 111 ГПК України.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.ст.1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 11/170 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 11/170 –без змін.