Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

У липні 2009р. Відкрите акціонерне товариство "Мусон" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті оренди приміщення, за відшкодування витрат та надання послуг за договором "На оренду приміщень, відшкодування витрат та надання послуг" №647-А від 01.03.2008р. на суму 47228,58грн., в тому числі: по оплаті оренди, послуг та споживання енергоресурсів на суму 40428грн., по оплаті пені на суму 3969,81грн., по оплаті індексації заборгованості у зв’язку з інфляцією на суму 2331,22грн., по оплаті 3% річних на суму 499,55грн.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009 (суддя Ковтун Л.О.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Мусон" заборгованість в сумі 40428грн., пеню в сумі 3969,81грн., річні в розмірі 499,55грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 2331,22грн., державне мито в сумі 472,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2010р. у справі №2-1/3613-2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Заплава Л.М., суддів Фенько Т.П., Латиніна О.А.) апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі № 2-1/3613-2009 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2010р. у даній справі касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2010р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009 - без змін.

24.03.2010р. відповідачем подано до господарського суду Автономної Республіки Крим заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. у справі №2-1/3613-2009 (суддя Ковтун Л.О.) заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009 до 23.05.2011р.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. у справі №2-1/3613-2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Видашенко Т.С., суддів Волкова К.В., Плута В.М.) апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Мусон" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. у справі №2-1/3613-2009 - без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального прав, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. у справі №2-1/3613-2009 і прийняти нове рішення, яким у наданні відповідачу відстрочки виконання рішення у даній справі відмовити.

Водночас скаржником подано заяву про накладення арешту на майно відповідача, що не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевірив правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2010р. відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у справі №2-1/3613-2009 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 40428,00грн., пені на суму 3969,81грн., річних на суму 499,55грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції на суму 2331,22грн., державного мита на суму 472,29грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн., пославшись в обґрунтування поданої заяви на тяжке фінансове становище, яке ускладнюється утриманням малолітньої дитини 03.03.2009р. народження, з якою сторона з 31.03.2010р. відбуває на лікування за межі України.

Врахував приписи ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, вказав про дослідження всіх обставин справи, наданих заявником доказів, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відстрочення виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009р. у даній справі у зв’язку зі складним фінансово-економічним становищем відповідача та не можливістю погасити заборгованість.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Натомість відповідач в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду належних та допустимих доказів існування обставин, що б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати рішення суду у даній справі, а оскаржені судові акти не містить встановлених виняткових випадків, за якими суди дійшли висновку щодо можливості надання, у даному випадку, відстрочки виконання судового рішення у відповідності до приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, прийняті у даній справі постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. та ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, з відмовою відповідачу у задоволенні поданої ним заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111, 11113, 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мусон" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. у справі №2-1/3613-2009 скасувати.

У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010р. у справі №2-1/3613-2009 відмовити.