Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна I.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - Компанія) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" (далі - ТОВ "Алькор") до Одеської міської ради, за участю Компанії як третьої особи, про скасування рішення і зобов'язання не чинити перешкод,

в с т а н о в и л а:

У березні 2006 року ТОВ "Алькор" звернулось до суду з позовом до Одеської міської ради, у якому, посилаючись на невідповідність її рішення від 6 березня 2006 року № 61-XXXIII вимогам чинного законодавства, просило скасувати це рішення і зобов'язати зазначену раду не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, що розташована у м. Одесі по вул. Піонерській, 30 і належить йому на праві власності.

Господарський суд Одеської області постановою від 11 квітня 2006 року позов задовольнив.

Постановою від 28 листопада 2006 року Одеський апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 квітня 2007 року касаційну скаргу позивача частково задовольнив, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У заяві про перегляд ухвали касаційного суду за нововиявленими обставинами ТОВ "Алькор" послалося на те, що воно є власником будівлі, розташованої за зазначеною адресою, згідно зі свідоцтвом про право власності від 16 лютого 2004 року, яке видане на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 4 лютого 2004 року.

Ухвалою від 17 липня 2007 року Вищий адміністративний суд України задовольнив зазначену заяву, скасувавши за нововиявленими обставинами свою ухвалу від 11 квітня 2007 року, і частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції та залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами обох ухвал Вищого адміністративного суду України Компанія, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС), просить Верховний Суд України скасувати ці ухвали і залишити в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2006 року.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків.

Як установлено судами, 17 квітня 2001 року на прилюдних торгах із примусового продажу майна Компанії позивач придбав будівлю спального корпусу по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі.

9 квітня 2003 року між ТОВ "Алькор" та Одеською міською радою на підставі її рішення від 28 грудня 2001 року № 3256-XXIII було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,2359 гектара за зазначеною адресою, у тому числі 4,8363 гектара - для проектування і будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, а 14 квітня 2004 року на підставі рішення цієї ради від 4 лютого 2004 року № 2222-XXIV - договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,8363 гектара, щодо якої покупець згодом отримав державний акт на право власності від 5 жовтня 2004 року.

За протестом прокурора Одеської області рішення Одеської міської ради від 4 лютого 2004 року № 2222-XXIV скасовано її рішенням від 6 березня 2006 року № 61-XXXIII.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на те, що позивач згідно з договором купівлі-продажу є власником спірної земельної ділянки (це підтверджено державним актом на землю), а також на те, що відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України (254к/96-ВР) право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

Апеляційний суд обгрунтував скасування постанови суду першої інстанції та відмову у позові тим, що підставою для отримання в оренду, а потім викупу земельної ділянки було придбання розташованого на ній нерухомого майна на прилюдних торгах, які пізніше в судовому порядку були визнані недійсними, у зв'язку із чим позивач утратив право власності на цю ділянку.

В ухвалі від 11 квітня 2007 року про скасування ухвалених у справі рішень і направлення справи на новий судовий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи і це позбавляє його можливості визначитися щодо законності й обгрунтованості їхніх рішень.

Скасовуючи зазначену ухвалу за нововиявленими обставинами, касаційний суд послався на те, що суди та Одеська міська рада не врахували, що ТОВ "Алькор" є власником будівлі по вул. Піонерській, 30 у м. Одесі не лише на підставі протоколу прилюдних торгів, а й свідоцтва про право власності на цю будівлю, виданого зазначеною радою. Оскільки цих документів у матеріалах справи немає, судам першої та апеляційної інстанцій про них не було відомо.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За змістом закону право суду на цей перегляд стосується лише тих рішень, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили. Якщо ж судові рішення не є такими, їх перегляд на підставі статті 245 КАС виключається. Він неможливий, наприклад, щодо ухвали касаційного суду, якою скасовано всі ухвалені у справі судові рішення і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час такого розгляду суд повинен установити всі необхідні для вирішення спору фактичні обставини справи, а сторони спору мають права, реалізація яких може забезпечити повноту встановлення цих обставин.

Крім того, обставини, на які ТОВ "Алькор" послалось як на нововиявлені, були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, а згідно з пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Допущені касаційним судом порушення вимог закону за наведених у його ухвалі від 17 липня 2007 року обставин призвели до безпідставного перегляду ухвали цього суду України від 11 квітня 2007 року.

З урахуванням викладеного скарга Компанії підлягає частковому задоволенню, ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2007 року - скасуванню, заява ТОВ "Алькор" про перегляд ухвали цього суду від 11 квітня 2007 року за нововиявленими обставинами - направленню на новий розгляд.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Українипостановила:

Скаргу Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs1095280) від 17 липня 2007 року скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" про перегляд ухвали цього суду від 11 квітня 2007 року за нововиявленими обставинами направити на новий розгляд.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .