Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

При новому розгляді даної справи в частині позовних вимог, переданих на новий розгляд постановою ВГСУ від 25.11.2008, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 у справі №16/23-09(8/451-07) (суддя Загинайко Т.В.) припинено провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору –АК промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області"; визнано за ТОВ "Рассвет" право власності на наступні об’єкти нерухомого майна, вбудовані в житловий будинок А-5 по вул. Косіора,8 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на першому поверсі, а саме: нежитлове приміщення площею 19,3 м2 (приміщення № 53), нежитлове приміщення площею 83,0 м2 (приміщення №54), нежитлове приміщення площею 52,1 м2 (приміщення № 55), нежитлове приміщення площею 34,9 м2 (приміщення № 56).

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що за позовом по зустрічним вимогам вже існує рішення суду, яке вступило в законну силу, з огляду на що провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню згідно п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України. Виходячи зі встановлених рішенням суду фактів у справі №16/109-09, ТОВ "Рассвет" є власником спірної нерухомості з моменту прийому вказаної нерухомості від комбінату за актом прийому-передачі від 26.07.1990, що є підставою для задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 (колегія суддів: головуючий Павловський П.П., Чус О.В., Швець В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 залишено без змін.

У касаційній скарзі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 у справі № 16/23-09(8/451-07) в частині визнання за ТОВ "Рассвет" права власності на спірні об’єкти нерухомого майна, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині визнання права власності.

Вищим господарським судом України ухвалою від 02.02.2011 у справі № 16/23-09(8/451-07) порушено касаційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати ВГСУ від 28.02.2011 по справі №16/23-09(8/451-07) призначено наступний склад колегії суддів: головуючий –Плюшко І.А., судді Саранюк В.І., Самусенко С.С.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій вказали, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 у справі №16/109-09 за позовом АК промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області" до ТОВ "Рассвет", ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", за участю третьої особи Управління комунальної власності міста Криворізької міської ради, про визнання недійсним договору від 11.07.1990 № 273 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта" в частині передачі нежитлових приміщень в будинках 6 і 8 м. Кривого Рогу в позові було відмовлено. Зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області набрало законної сили. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення провадження у справі за зустрічним позовом згідно п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України та залишає рішення та постанову в цій частині без змін.

Задовольняючи первісний позов про визнання права власності, господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Судами встановлено, що між Криворізьким металургійним комбінатом "Криворіжсталь" ім. В.І.Леніна та Виробничо-технічним кооперативом "Рассвет" 11.07.1990 було укладено договір № 273/13 "О безвозмездной передаче нежилых объектов и автотранспорта", відповідно до умов якого було вирішено, виконуючи рішення виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів від 21.09.1989 №174/1, Криворізькому металургійному комбінату "Криворіжсталь" ім. В.І.Леніна передати, а ВТК "Рассвет" прийняти на свій баланс, зокрема, приміщення під управління підприємства по вул. Косіора, 8 у розмірі 224 м2 (п. 1.1).

Судами встановлено, що актами приймання-передачі основних засобів від 26.07.1990 на підставі договору від 11.07.1990 № 273/13 ВТК "Рассвет" було безоплатно передано об’єкти у м. Кривому Розі по вул.Косіора,8 та по вул. Косіора,6.

Рішенням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.1994 № 352/2 Агропромислове об’єднання "Рассвет" перереєстровано у ТОВ "Рассвет-ЛТД" (правонаступник –ТОВ "Рассвет") за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 8.

При вирішенні даного спору суди застосовували вимоги законодавства, яке діяло на момент вчинення дій, пов’язаних з передачею державного майна.

Відповідно до приписів постанови Верховної Ради України від 29.11.1990 №506-XII "Про захист суверенних прав власності Української РСР" (506-12) та після прийняття Кабінетом Міністрів України Декрету від 15.12.1992 № 8-92 (8-92) "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", якщо державне майно безоплатно передане або продано за рішенням державного органу після встановлення мораторію на зміну форм власності на державне майно, то заява про визнання такого рішення недійсним або віндікаційний позов підлягає задоволенню. В інших випадках господарському суду слід оцінювати правомірність передачі або продажу державного майна, виходячи з законодавства, яке діяло на момент здійснення зазначених дій. Суди зазначають, що, оскільки спірне майно було фактично передане безоплатно позивачу за актом прийому-передачі основних засобів 26.07.1990, а саме–до введення зазначеного мораторію від 29.11.1990, то правомірність вказаної передачі встановлюється чинним на той час законодавством, ст. 128 ЦК Української РСР, який діяв на той період часу,

З посиланням на ст.ст. 15, 16, 178, 392 ЦК України господарські суди дійшли висновку про визнання за ТОВ "Рассвет" права власності на спірні об’єкти нерухомого майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині позову про визнання права власності з наступних підстав.

У касаційній скарзі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради стверджує, що судами не було взято до уваги, що станом на теперішній час спірна нерухомості залишається належати до комунальної власності міста. Даний факт підтверджується: по-перше, багаторічним перебуванням позивачів та відповідача у договірних орендних відносинах, що свідчить про те, що відповідач фактично визнає за позивачами право власності на відповідні споруди та протягом багатьох років без зазіхань на цю власність поновлював договори оренди майна комунальної власності та вносив орендну плату до міського бюджету; по-друге, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів від 12.05.93 №231 було прийнято на баланс Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради (УЖКГ) житловий фонд житлово-комунального господарства "Металург". Разом з іншим майном на баланс УЖКГ були також передані і нежитлові будівлі, розташовані у м. Кривому Розі, по вул.. Косіора, 8 загальною площею 2 867 м2.

Крім того, наявність заяви ТОВ "Рассвет" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 у справі № 16/23-09(8/451-07) за нововиявленими обставинами з проханням про уточнення, які саме об’єкти нерухомості належать позивачу на праві власності, на думку колегії суддів говорить про передчасність рішення про задоволення позову та не дає можливості вважати про правильне визначення судами дійсного предмету спору у даній справі.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині первісного позову не відповідають положенням ст. 43 ГПК України, у зв’язку з чим колегія суддів дійшла висновку про направлення справи в порядку п. 3 ст. 1119 ГПК України до місцевого господарського суду для нового розгляду в цій частині.

При новому розгляді справи за первісним позовом місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним чином матеріали справи наявні та додатково витребувані, зокрема, встановити відносно яких конкретно приміщень виник спір, перевірити належність спірних об’єктів нерухомого майна до комунальної чи державної власності з урахуванням договорів оренди та рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів від 12.05.93 №23, про які йдеться в касаційній скарзі, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і прийняти відповідне законне рішення.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 у справі № 16/23-09(8/451-07) скасувати в частині позову про визнання права власності за первісним позовом.

В решті рішення та постанову у справі № 16/23-09(8/451-07) залишити без змін.