Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників за первісним позовом:

позивача: Розман С.Ю. (представник за дов. від 25.02.2011р. №31),

відповідача1: не з’явився,

відповідача 2: не з’явився,

третьої особи 1: не з’явився,

третьої особи 2: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород", про визнання за ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" права власності на нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4; - про скасування п.4 розпорядження Ужгородського міського голови від 17.06.1994р. №256 в частині передачі Ужгородській міській громаді Церкви адвентистів 7-го Дня приміщення площею 27 кв.м. по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород та розпорядження Ужгородського міського голови від 07.07.1994р. №298 в частині надання Міжрегіональному виробничому підприємству технічної інвентаризації вказівки зареєструвати за Ужгородською міською громадою Церкви адвентистів 7-го Дня приміщення площею 27 кв.м. по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород,; про скасування свідоцтва від 12.07.1994р. про право власності Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня на приміщення площею 27 кв.м. під літерою "А" по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород та про скасування державної реєстрації права власності Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня на приміщення площею 27 кв.м. під літерою "А" по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород.

Ужгородська міська громада Церкви адвентистів 7-го Дня, в свою чергу подала зустрічний позов про визнання права власності на спірне нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4, усунення перешкод у користуванні даним приміщенням та визнання недійсним засновницького договору про створення ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" від 25.11.1992р. в частині внесення до статутного фонду даного товариства нежитлового приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.09.2010р. у справі №2/48 позовні вимоги ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" задоволено частково. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р. рішення господарського суду Закарпатської області від 27.09.2010р. у справі №2/48 скасовано та прийнято нове рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" про скасування свідоцтва від 12.07.1994р. про право власності Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня на приміщення площею 27 кв.м. під літерою "А" по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород припинено, а в іншій частині - в позові відмовлено. Позовну заяву Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня задоволено частково; визнано за Ужгородською міською громадою Церкви адвентистів 7-го Дня, м. Ужгород право власності на нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4. Зобов’язано ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" усунути перешкоди Ужгородській міській громаді Церкви адвентистів 7-го Дня, м. Ужгород у користуванні нежитловим приміщенням, площею 29,1кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4, шляхом звільнення вказаних приміщень. В позові про визнання недійсним засновницького договору про створення ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" від 25.11.1992р. в частині внесення до статутного фонду даного товариства нежитлового приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 52/4 - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

У відзиві Ужгородська міська громада Церкви адвентистів 7-го Дня, просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність" (в редакції Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2690-ХІІ (2690-12) , яка була чинна на момент створення СП ТОВ "ЛУМ"), товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, тобто вимоги власника повинні бути пред’явлені до особи, яка оспорює його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Ужгородського міського голови від 17.06.1994р. №256 передано Ужгородській міській громаді Церкви адвентистів 7-го Дня приміщення площею 27 кв.м. по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород.

Розпорядженням Ужгородського міського голови від 07.07.1994р. №298 надано Міжрегіональному виробничому підприємству технічної інвентаризації вказівку зареєструвати за Ужгородською міською громадою Церкви адвентистів 7-го Дня приміщення площею 27 кв.м. по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород

На підставі вказаних розпоряджень Ужгородській міській громаді Церкви адвентистів 7-го Дня видано свідоцтво про право власності на вказане приміщення та здійснено державну реєстрацію права власності.

Спір виник з тих підстав, що, як вважає позивач, спірне приміщення належить йому на праві власності, що підтверджується засновницьким договором від 25.11.1992р., який містить положення, що Фонд комунального майна Ужгородської міської ради робить внесок основними фондами для створення статутного фонду СП "ЛУМ" в сумі - 550 тис.крб., якими згідно реєстру (додаток №2) є спірне нежитлове конторське приміщення площею 29,1 кв.м.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення про відмову ТОВ "Спільне українсько-угорське підприємство "ЛУМ" в позові, суд апеляційної інстанції на підставі оцінки наявних у справі та наданих сторонами доказів, дійшов висновку щодо неналежності у розумінні ст. 34 ГПК України такого доказу, як зазначений вище реєстр (додаток№2), який не містить підпису уповноваженої особи та печатки засновника Фонду комунального майна.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що протокол зборів учасників ТОВ СП "Українсько-угорського підприємства "ЛУМ" від 25.11.1992р. про створення товариства та укладення засновницького договору не містить відомостей, які б підтверджували, що Фондом комунального майна передано в статутний фонд позивача спірне приміщення, а в матеріалах справи відсутнє і сторонами суду не надано рішення Ужгородської міської ради про передачу спірного приміщення в статутний фонд ТОВ СП "ЛУМ".

Згідно п.2.1.4 наявного у справі Положення про Фонд комунального майна Ужгородської міської ради, надано право Фонду, створювати підприємства, (об’єднання) організації, установи, наділяти статутними фондами, вирішувати питання створення, придбання, використання, оренди, продажу або безоплатної передачі майнових об’єктів, які перебувають у комунальній власності.

Однак з огляду на відсутність у справі на момент її перегляду в апеляційному порядку рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження даного Положення, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо недоведеності позивачем факту делегування Ужгородською міською радою повноважень Фонду комунального майна по розпорядженню майном комунальної власності, та цілком обґрунтовано відмовив ТОВ СП "Українсько-угорського підприємства "ЛУМ" в частині позову про визнання права власності на спірне приміщення та скасування розпоряджень Ужгородського міського голови №256 і №298.

Погоджується колегія і з висновком суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження у справі в частині вимог про скасування свідоцтва від 12.07.1994р. про право власності Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня на приміщення площею 27 кв.м. під літерою "А" по вул. Другетів, 52/4 в м. Ужгород, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарському суді України, так як свідоцтво на право власності не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, який може бути оскаржено до господарського суду.

Що ж до вимоги ТОВ СП Українсько-угорське підприємство "ЛУМ" про скасування державної реєстрації права власності Ужгородської міської громади Церкви адвентистів 7-го Дня на приміщення площею 27 кв.м. під літерою "А" по вул. Другетів 52/4 в м. Ужгород, які заявлені до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" м. Ужгород, то, як вірно зазначає господарський суд апеляційної інстанції, такий спосіб захисту порушеного права не передбачений ст. 16 ЦК України, а Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно не передбачено можливості скасування судом запису до Реєстру прав власності внесеного КП "Бюро технічної інвентаризації", а тому в цій частині позову ТОВ СП Українсько-угорське підприємство "ЛУМ" судом 2-ї інстанції відмовлено правомірно.

У зв’язку із безпідставністю вимог позивача за первісним позовом, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не застосовано норми ЦК України (435-15) про позовну давність та про поновлення строку на звернення з позовом до суду, оскільки позивачу відмовлено в позові по суті за недоведеністю позовних вимог.

Як наслідок, погоджується колегія і з висновком господарського суду апеляційної інстанції про задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами в частині визнання права власності на спірне приміщення площею 29,1 кв.м. та про усунення перешкод у користуванні даним приміщенням, оскільки ТОВ СП Українсько-угорське підприємство "ЛУМ" не доведено правомірність передачі спірного приміщення у статутний фонд товариства, на відміну від третьої особою із самостійними вимогами на предмет спору, законність набуття права власності якої на спірне приміщення підтверджується розпорядженнями Ужгородського міського голови №256 від 17.06.1994р. та №298 від 07.07.1994р.

Звідси, враховуючи положення ст. 387 ЦК України, згідно якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, правомірним є задоволення вимог третьої особи про звільнення ТОВ СП Українсько-угорське підприємство "ЛУМ" спірного приміщення.

Зважаючи на викладене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р. у справі №2/48 залишити без змін.