Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро+Норд ЛТД", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 та

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010

зі справи № 2-18/5673.1-2009

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ (далі –Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро+Норд ЛТД" (далі –Відповідач)

про стягнення 242 030, 82 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача –Скакальської О.Є.,

Відповідача – не з’яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Позов було подано про стягнення 494 868, 83 грн., з яких: 377 002, 63 грн. основного боргу; 98 480, 62 грн. "інфляційних нарахувань"; 19 385, 58 грн. –3% річних.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2009 скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим зі справи № 2-2/4228-2008 та останню передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У новому розгляді справа одержала номер 2-18/5673.1-2009.

Під час нового розгляду Позивач уточнював свої вимоги, які в кінцевому підсумку полягали в стягненні з Відповідача: суми основного боргу 136 932, 66 грн.; суми "інфляційних нарахувань" 92 155, 68 грн., суми 3% річних 12 942, 48 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 (суддя Осоченко І.К.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 (колегія суддів у складі: Волков К.В. –головуючий, судді Борисова Ю.В. і Черткова І.В.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: суму боргу 136 932, 66 грн.; 3% річних у сумі 12 942, 48 грн.; "інфляційну суму" 72 347, 38 грн. та відповідні суми судових витрат зі справи; в іншій частині позову відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ), Господарського кодексу України (436-15) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) виходив з обґрунтованості позовних вимог саме в зазначених сумах.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу з посиланням на положення статей 530, 536, 612 –614, 625 ЦК України (435-15) , статей 43, 43, 56, 65 ГПК України мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушеннями норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 19.09.2005 Позивачем і Відповідачем (як оператором) було укладено договір № 208-05 по надання Позивачем послуг міжміського та міжнародного телефонного зв’язку, послуг доступу до телекомунікаційних мереж (далі –ТКМ) операторів рухомого (мобільного) зв’язку та завершення вхідного графіку від ТКМ операторів рухомого (мобільного) зв’язку (далі –Договір);

- предметом Договору є відносини сторін, пов’язані з наданням Позивачем операторові названих послуг через АМТС Позивача в м. Сімферополі, та порядок проведення розрахунків за надані послуги;

- згідно з Договором акти здачі-приймання виконаних робіт є достатньою підставою для виставлення сторонами рахунків на оплату наданих послуг, і оплата проводиться в 10-денний термін, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після звітного періоду; якщо акти здачі-приймання виконаних робіт не буде підписано сторонами, то дані тарифікації Позивача є підставою для виставлення рахунків на оплату даних послуг;

- на загальну суму заборгованості 136 932, 66 грн. Позивачем було виставлено Відповідачеві три рахунки-акти (від 30.06.2006 і два від 31.07.2006); ця сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, а Відповідачем не подано доказів погашення такої заборгованості;

- Договором передбачалося, що листування, пов’язане з виконанням, зміною та розірванням Договору, здійснюється, зокрема, рекомендованими листами за підписом повноважних осіб сторін; такими листами й надсилалися згадані акти-рахунки;

- сума збитків Позивача від інфляції становить 72 347, 38 грн. (а не 92 155, 68 грн., як зазначено Позивачем).

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України зобов’язання виникають, зокрема, з договорів.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 названого Кодексу).

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що:

- суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням наведених законодавчих приписів попередні судові інстанції, з’ясувавши наявність у Відповідача заборгованості перед Позивачем у спірній сумі, дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Скаржник, зазначаючи про порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, фактично вдається до заперечення обставин, установлених цими судовими інстанціями, та спростування здійсненої ними оцінки доказів у справі. Однак згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас всупереч приписам частини другої статті 43, статей 33 і 34 ГПК України Відповідачем не доведено в судах попередніх судових інстанцій належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог. Поряд з тим скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення або неправильного застосування місцевим і апеляційним господарськими судами передбачених статтею 43 ГПК України правил оцінки доказів.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 зі справи № 2-18/5673.1-2009 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро+Норд ЛТД" –без задоволення.