ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 р.
№ 12/60-Д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) "Стройпромінвестиція"
на ухвалу
від 30.12.2010 року Рівненського апеляційного господарського суду
у справі
№ 12/60-Д
господарського суду
Житомирської області
за позовом
ТОВ "Стройпромінвестиція"
до
Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар’єр"
про
розірвання договору фінансового лізингу
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
не з’явились
від відповідача:
не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.10.2010 року (суддя Сікорська Н.А.) по справі № 12/60-Д у задоволенні позову відмовлено.
ТОВ "Стройпромінвестиція" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Житомирської області від 14.10.2010 року скасувати та позов задовольнити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.12.2010 року (суддя Тимошенко О.М.) відмовлено ТОВ "Стройпромінвестиція" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 14.10.2010 року; повернуто апеляційну скаргу скаржникові без розгляду на підставі ст.ст. 93, 97 ГПК України.
В касаційній скарзі ТОВ "Стройпромінвестиція" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме ст. 53, ч.4 ст. 97 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вперше апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 жовтня 2010 року ТОВ "Стройпромінвестиція" подало до Житомирського апеляційного господарського суду у жовтні 2010 року без порушення строку, встановленого для її подання.
Ухвалою від 08.11.2010 року Житомирський апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу позивача без розгляду на підставі пункту 1 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.
ТОВ "Стройпромінвестиція" цим правом скористалося, подавши підписану уповноваженою особою апеляційну скаргу повторно. На цей момент процесуальний строк для подання касаційної скарги закінчився, у зв’язку з чим товариством було заявлено клопотання про відновлення процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановлено законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Повертаючи апеляційну скаргу Рівненський апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржником пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження, але клопотання про його відновлення не містить жодних поважних причин стосовно існування перешкод і труднощів для вчасного та правильного оформлення апеляційної скарги, а помилкове надіслання скарги без підпису особи, яка її подає, не являється достатньо поважною причиною.
Таким чином, відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку Рівненський апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Проте тлумачення судом апеляційної інстанції процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв’язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного строку допущено неправильне застосування статті 53 ГПК України. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Рівненського апеляційного господарського суду цим вимогам не відповідає.
Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги не може розглядатися як такий, що вчинений без поважних причин. Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати на розгляд по суті до Рівненського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Стройпромінвестиція" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 30.12.2010 року у справі № 12/60-Д задовольнити.
Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 30.12.2010 року у справі №12/60-Д скасувати.
Справу № 12/60-Д передати до Рівненського апеляційного господарського суду на розгляд у апеляційному порядку.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
О.Глос