Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у липні 2009 року, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 94 829,87 грн. на відшкодування вартості спожитої ним електричної енергії.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.08.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.11.2009 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 року рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду скасовані та справу направлено на новий судовий розгляд.

Під час повторного перегляду справи рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2010 року в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підприємець ОСОБА_1 орендує 349 кв.м. земельної ділянки на перехресті вул. Суворова та провул. Спартаківського м.Херсона, яка надана їй Херсонською міською радою для будівництва салону перукарні.

28.01.2009 року, на будівельному майданчику за адресою на розі вул. Суворова та пров. Спартаківського здійснено перевірку дотримання правил користування електричною енергією, в результаті якої складено акт порушень Правил користування електричною енергією (z0417-96) № 127566, а саме самовільне підключення до електромереж в житловому будинку по вул. Суворова, 20 кабелю АВВГ- 4х16 мм2 для живлення будівельного майданчику, про що складено акт № 127566, який відповідачем не підписаний.

За рішенням комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (z0417-96) , вартість недоврахованої електроенергії складає 94 829,87 грн.

Перевіряючи доводи позивача про обов'язок відповідача оплатити електроенергію, яка безобліково використовувалась на будівельному майданчику, судами попередніх інстанцій встановлено, що будівництво здійснюється на замовлення відповідача підрядником, на умовах договору від 01.09.2008 року.

Відповідно до ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у надані інших послуг.

Зазначений вище договір підряду не передбачає яких-небудь виключень і не покладає на замовника обов'язків щодо забезпечення будівництва електроенергією, а тому при недоведеності самовільного підключення до електромереж за завданням відповідача у справі, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовили в позові, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року –без змін.