Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укртек"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 21.12.2010 року

у справі № 1/246-10

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Райффайзен Лізинг Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укртек"

про стягнення 678 927,43 грн.

з а участю представників:

позивача – не з"явились

відповідача – не з"явились

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" про стягнення заборгованості в сумі 678 927,43 грн. у зв"язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №L1096-09/07 від 11.09.2007 року та судових витрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 року (суддя Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року (судді: Білецька Л.М., Тищик І.В., Верхогляд Т.А.), позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 678 927,43 грн. боргу, 6 789,27 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртек" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що суди першої й апеляційної інстанцій в порядку ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази сторін.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 11.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек", як лізингоодержувачем, укладено договір (оренди) фінансового лізингу № L1096-09/07, за яким лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначена в специфікації, а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Об'єктом лізингу є екскаватор Hyundai R3201.С-7, 2007 року випуску в кількості 1 шт. (специфікація, що є додатком № 2 до договору фінансового лізингу).

Строк лізингу складається з періоду лізингу, зазначеного в графіку платежів та не може бути менше одного року (п. 1.2 договору).

Вартість предмета лізингу становить 1 283 377 грн., в тому числі ПДВ (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 додатку № 4 до договору лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових платежів надається лізингодавцем при укладенні договору.

Згідно графіку внесення лізингових платежів, що є додатком № 1 до договору відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий об’єкт лізингу до жовтня 2010 року включно.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу вищевказаний об’єкт лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 03.10.2007 року, підписаним обома сторонами.

Відповідач, в свою чергу, зобов"язання за вказаним договором щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 678 927,43 грн.

В силу ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов правильного висновку про їх задоволення у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань, що є підставою для стягнення з нього суми заборгованості. При цьому, господарський суд Дніпропетровської області обгрунтовано послався на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек" норм пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", яким передбачено обов"язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями статтей 525, 526 ЦК України передбачено обов"язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов"язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу (435-15) й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на недотримання відповідачем вказаних норм закону, висновки господарських судів попередніх інстанцій про обгрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 678 927,43 грн. по сплаті лізингових платежів за вищевказаних період відповідають чинному законодавству.

Доводи касаційної скарги про відсутність акту звірки, підписання договору неуповноваженою особою, згоди сторін щодо усіх істотних умов договору не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій про наявність порушень з боку відповідача у його виконанні та стягнення з останнього заборгованості.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в зв’язку з чим підстав для скасування рішення та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року у справі № 1/246-10 залишити без змін.