Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельна біржа України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сквирської районної державної адміністрації та ВАТ "Сквирасільрибгосп" про визнання незаконними дій адміністрації щодо відмови позивачу в наданні в оренду земельних ділянок; визнання актів на право постійного користування землею (серії ІІ-КВ №000983 від 16.04.98, серії ІІ-КВ №000981 від 20.04.98, серії ІІ-КВ №00980 від 16.04.98, серії ІІ-КВ №000988 від 13.04.98) такими, що втратили чинність; зобов'язання ВАТ "Сквирасільрибгосп" повернути земельні ділянки разом з водними об'єктами загальною площею 402 га.

Позов мотивовано тим, що адміністрація безпідставно відмовила позивачу в наданні в оренду земельних ділянок, посилаючись на перебування їх в постійному користуванні Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, правонаступником якого є ВАТ "Сквирасільрибгосп", що відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 ЗК України не може бути суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою.

ВАТ "Сквирасільрибгосп" проти позову заперечило, заявивши зустрічний позов до позивача та Сквирської районної державної адміністрації про визнання права користування спірними земельними ділянками, посилаючись на обставини правонаступництва щодо Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства.

Рішенням від 24.03.10 господарський суд Київської області (суддя Третьякова О.О.) у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив, визнавши його доведеним.

Постановою від 14.12.10 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. –головуючого, Кондратової І.Д., Попікової О.В.) рішення суду першої інстанції скасував, у задоволені позову щодо зобов’язання ВАТ "Сквирасільрибгосп" вчинити дії відмовив, в решті вимог первісного позову провадження в справі припинив, у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю через відсутність у ВАТ "Сквирасільрибгосп" права постійного користування спірними земельними ділянками.

Ухвалою від 02.02.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ВАТ "Сквирасільрибгосп", в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касатор доводить хибність висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності в нього прав на спірні земельні ділянки.

23.02.11 позивачем подано до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з отриманням ним певної довідки після 01.03.11. Проте судова колегія відхилила вказане клопотання з огляду на положення ст.ст. 69, 1117, 1118 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на обставини наявності в нього мети займатись риборозведенням та рибництвом на території Сквирського району Київської області та звернення в зв'язку з цим до Сквирської районної державної адміністрації з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки разом з водними об'єктами на території Антонівської, Рогізнянської, Краснолісівської, Великополовецької сільських рад, а саме: штучних та природних ставків державної власності загальною площею 306,6 га на території земельних ділянок загальною площею 402 га.

Проте адміністрація листом №06-43-1686 від 16.11.09 відмовила позивачеві в зв'язку з тим, що відповідні земельні ділянки перебувають в постійному користуванні Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, правонаступником якого є ВАТ "Сквирасільрибгосп", відповідно до Державних актів на право постійного користування землею ІІ-КВ №000983, ІІ-КВ №000981, ІІ-КВ №000980, ІІ-КВ №000988.

Натомість, вимоги ВАТ "Сквирасільрибгосп" за зустрічним позовом засновані на тому, що воно є правонаступником Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства з переходом усіх прав та обов’язків правопопередника, в тому числі права постійного користування землею за вказаними Державними актами.

Попередніми судовими інстанціями враховано, що згідно з п.п. 1, 2 наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/15 від 12.08.99 "Про перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства у Відкрите акціонерне товариство" вказане господарство перетворено у ВАТ "Сквирасільрибгосп" та затверджено статут цієї особи, а 18.08.99 Сквирською районною державною адміністрацією видано свідоцтво серії А00 №095978 про державну реєстрацію товариства.

Пунктом 1.1 Статуту ВАТ "Сквирасільрибгосп" визначено, що товариство засноване згідно з наказом засновника –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 12.08.99 №5-25-7/15 шляхом перетворення Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства (структурного підрозділу Білоцерківського ДВСРП) у відкрите акціонерне товариство "Сквирасільрибгосп" згідно з Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (290/96-ВР) , постановою КМУ від 19.07.96 №755 "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення" (755-96-п) і Порядком перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим постановою КМУ від 11.09.96 №1099 (1099-96-п) .

Відповідно до п. 3.3 Статуту ВАТ "Сквирасільрибгосп" є правонаступником Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства. У свідоцтві про власність, виданому 22.02.2000 Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Київській області за №2, також зазначено, що ВАТ "Сквирасільрибгосп" є правонаступником прав та обов’язків Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства.

Проте, відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК України (в редакції від 13.03.92) реорганізація сільськогосподарського рибоводного господарства шляхом перетворення у ВАТ "Сквирасільрибгосп" є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 ЗК України (в редакції від 13.03.92) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються місцевими радами.

Однак державний акт на право постійного землекористування ВАТ "Сквирасільрибгосп" у встановленому законом порядку не оформив.

Відповідно до п. 6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" (563-12) громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу (2768-14) Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Зважаючи на недоведення ВАТ "Сквирасільрибгосп" обставин оформлення ним права користування землею після реорганізації Сквирського сільськогосподарського рибоводного господарства, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову. Висновки суду щодо вимог первісного позову касатором не спростовуються.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.10 у справі №22/045-10 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.