Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У січні 2010 року ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулося до господарського суду з позовом до Фірми "Двіженіє-21", Агрофірми "Днепро-Прогрес" та Сільськогосподарського ТОВ "Буревестник" про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 1 841 736,48 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2010 р. (суддя Пєтухова Н.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. (судді: Плут В.М., Борисова Ю.В., Волков К.В.), в частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 5 000 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 3 370,69 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у справі судові акти вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.12.2006 р. між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (змінено назву на ВАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", згідно змін до Статуту затверджених Протоколом № 40 від 28.01.2008 р.), (надалі –Банк) та Фірмою "Двіженіє-21" (надалі - Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 16/06 (надалі – Кредитний договір), згідно умов якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 300 000 грн. терміном з 29.12.2006 р. по 28.12.2007 р. зі сплатою 18 % річних за умови виконання вимог п. 4.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим договором, Позичальник надає в заставу сільськогосподарську техніку, сільськогосподарське обладнання та врожай 200 року в порядку та на умовах викладених у Договорах застави №№ З-15/06, З-16/06 від 29.12.2006 р., а також всіх інших договорах застави, укладених в період чинності цього Договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Розділом 9 вказаного договору передбачено, що Банк має право звернути стягнення на майно, що надано в заставу в якості забезпечення зобов'язань Позичальника за цим договором, у порядку встановленому Договорами застави та чинним законодавством України у випадках порушення Позичальником умов Кредитного договору або Позичальником та/або Поручителями Договорів застави.

29.12.2006 р. між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (Заставодержатель) та Агрофірмою "Днепро-Прогрес" (Заставодавець) укладено Договір застави № З-16-1/06, згідно умов якого Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань Фірмою "Двіженіє-21" за Кредитним договором передає в заставу врожай зернових 2007 року на загальну балансову вартість 1 543 100 грн.

Також, 29.12.2006 р. між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (Заставодержатель) та Фірмою "Двіженіє-21" (Заставодавець) та його майновим поручителем –Агрофірмою "Днепро-Прогрес" укладено Договір застави № З-16/06, згідно умов якого Заставодавець з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором передає в заставу майно, перелік якого визначений п.п. 1.2, 1.3 цього договору, загальна вартість якого складає 1 050 250 грн.

Звертаючись з позовом до суду ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" мотивувало свої вимоги тим, що у зв'язку з неналежним виконанням Фірмою "Двіженіє-21" умов Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у неї виникла заборгованість перед банком в сумі 1 841 736,48 грн.

Рішення та постанова судів попередніх інстанцій обґрунтуванні висновками проведеної судово-бухгалтерської експертизи, в якій експерт вказав, що :

- згідно з наданими документами Фірмою "Двіженіє-21" від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" отримання грошових коштів згідно Договору кредитної лінії № 16/06 від 29.12.2006 р. встановлено в сумі 5 000 грн. по платіжному дорученню № 1 від 07.05.2007 р.;

- у відповідності з наданими на дослідження документами ТОВ "Аркон" перерахувало Фірмі "Двіженіє-21" за договором поруки, який на дослідження не наданий, відсотки по кредиту у вересні 2008 року на суму 38 843,87 грн. за Договором кредитної лінії № 16/06 від 29.12.2006 р. Первинні документи Фірми "Двіженіє-21" підтверджуючі сплату процентів, на дослідження не надані;

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 16/06 від 29.12.2006 р. первинними документами, наданими на дослідження Фірмою "Двіженіє-21" і ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" підтверджується в сумі 5 000 грн. Чи відображена сума в вільних регістрах бухгалтерського обліку Фірми "Двіженіє-21" встановити не можливо, оскільки вільні регістри Фірми "Двіженіє-21" за період 2007 –2010 років не надані. Заборгованість по відсоткам за кредитом наданими документами не підтверджується.

З огляду на дані висновки судової експертизи, суди дійшли висновку, що заборгованість Фірмою "Двіженіє-21" за Кредитним договором перед ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" не підтверджується.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частиною 5 ст. 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, в порушення вказаних норм процесуального права, у судів першої та апеляційної інстанцій підставою для відмови в задоволенні позовних вимог стали виключно висновки судової експертизи.

Посилаючись на дані висновки судової експертизи, згідно яких Фірма "Двіженіє-21" від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" за Кредитним договором отримала 5 000 грн. кредитних коштів, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки обставинам щодо сплати ТОВ "Аркон" відсотків за цим кредитним договором на суму 38 843,87 грн., що значно перевищує суму наданого кредиту. Для встановлення даних обставин справи, а також з огляду на те, що рішення у даній справі може вплинути на права ТОВ "Аркон" або обов'язки щодо однієї із сторін, судам необхідно було залучити ТОВ "Аркон" до участі у справі.

Також, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки меморіальним ордерам № 1411508 на суму 1 099 543,92 грн., № 1411518 на суму 170 000 грн., №1411520 на суму 7 964,38 грн., № 1411522 на суму 2 217,74 грн., № 1411524 на суму 13 788,16 грн., № 1411526 на суму 543,98 грн., що наявні в матеріалах справи, та не дослідили природи рахунку, з якого відбувалось перерахування коштів, а саме рахунок "2062", який є позичковим, призначення якого згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 (z0918-04) , є облік короткострокових кредитів, що надані суб'єктам господарювання на здійснення поточної діяльності.

Отже, судами не встановлено, на підставі чого на позичковому рахунку Фірми "Двіженіє-21", відкритого у ВАТ "Міжнародний комерційний банк", обліковувалася вказана вище сума грошових коштів, в той час як у висновках судової експертизи, яку взято судами за основу прийнятих рішень, не враховані та не досліджені дані обставини.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2010 р. у справі № 2-9/459-2010 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Автономної Республіки Крим.