Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників сторін:

позивача – Брега Т.М. дов. від 25.11.2010 р.,

відповідача –1-не з'явились,

відповідача –2-не з'явились,

прокуратури –Попенко О.С. посв. № 203

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2010 р. (суддя –Спичак О.М.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними договір від 23.10.2009 р. №18пв з продажу прав вимоги та додаткові угоди до нього від 23.10.2009 року та від 23.11.2009 року, які укладені між Державним підприємством "Ресурспостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг".

Зобов’язано Державне підприємство "Ресурспостач" повернути Державному комітету України з державного матеріального резерву наступні документи:- оригінал розпорядження від 26.02.2010 року № 26; - оригінал повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 2 повернути оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10 залишити без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Стягнуто з Державного підприємства "Ресурспостач" на користь Державного бюджету України 127 грн. 50 коп. –державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" на користь Державного бюджету України 42грн. 50 коп. –державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 р. (судді –Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2010 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Вальтер Торг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Від ТОВ "Вальтер Торг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача-1.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2009 року між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством "Ресурспостач" був укладений Договір доручення № юр-11/2009, відповідно до порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 677 (677-2007-п) .

Пунктом 2.1 договору було визначено, що підприємство приймає на себе зобов’язання вчинити від імені комітету юридичні та інші дії, направлені на погашення заборгованості боржників перед кредитором, за допомогою правових та економічних заходів, у тому числі здійснювати: організаційні заходи щодо проведення конкурсів з продажу Прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву; заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації; організацію продажу прав вимоги.

Продаж прав вимоги Державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернення (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву здійснюються на конкурсних засадах в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами проведених конкурсів підприємство укладає з переможцями конкурсу договори з продажу прав вимоги в порядку, визначеному цим Договором (п. 2.2 та 2.3 договору).

На підприємство покладено обов’язок відповідно до протоколу засідання комісії, де зазначена інформація про результати конкурсу, готувати та укладати договори про продаж прав вимоги з переможцями конкурсу (п. 3.1.5).

23.10.2009 року між Державним підприємством "Ресурспостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" на виконання умов Договору доручення № юр-11/2009 від 11.02.2009 року було укладено договір № 18 пв з продажу прав вимоги, відповідно до Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 677 (677-2007-п) , на підставі протоколу засідання комісії від 24.04.2009 року № 32 та попереднього договору від 16.04.2009 року № 9, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року по справі № 50/445 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року.

В пункті 2.1 Договору-1 сторони встановили, що його предметом є оплатна передача кредитором на користь нового кредитора наступних прав вимоги до боржника, що виникли з договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року, укладеного між кредитором (Державний комітет з державного матеріального резерву) та Боржником (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а саме: природний газ в об’ємі 329 520 195,50 м.куб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним договору № 18 пв з продажу прав вимоги від 23.10.2009 року та додаткових угод до нього, позивач посилався на те, що сам договір не відповідає чинному законодавству та порушує державні інтереси.

Пунктом 22 Порядку (677-2007-п) продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву встановлено, що переможець конкурсу визначається в день проведення конкурсу, про що представниками учасників повідомляють в усній формі.

Рішення комісії про результати проведення конкурсу за кожним лотом розміщується на веб-сайті у строк, що не перевищує 3-х робочих днів після проведення конкурсу.

Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують розміщення на веб-сайті інформації щодо результатів проведення конкурсу.

Згідно п. 23 Порядку (677-2007-п) , протягом 10 робочих днів після проведення конкурсу з переможцем конкурсу на підставі попереднього договору укладається основний договір.

Пунктами 2.2. та п.2.3 Договору доручення сторони передбачили, що продаж прав вимоги Державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернення (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву здійснюються на конкурсних засадах в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами проведених конкурсів Підприємство укладає з Переможцями конкурсу договори з продажу Прав вимоги в порядку, визначеному цим Договором. Пунктом 3.1.5 Договору доручення передбачено, що на підприємство, покладений обов’язок відповідно до протоколу засідання Комісії, де зазначена інформація про результати конкурсу, готувати та укладати договори про продаж Прав вимоги з переможцями конкурсу.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належать повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

24.04.2009 року було проведено засідання комісії, що проводить конкурс з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, на якому прийнято рішення конкурсної комісії відмінити конкурс з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК "Нафтогаз України" по лотам, в тому числі по лоту № 34/3, ДП "Ресурспостач" повернути конкурсне забезпечення, сплачене підприємствами, які подали конкурсні пропозиції на участь у конкурсі по лотам № 34/1, 34/2, 34/3, 34/4, що підтверджується протоколом №32 засідання комісії, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 року.

07.07.2009 року Господарським судом міста Києва у справі № 50/445 прийнято рішення, яким визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 року (протокол №32) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині лоту №34/3. Зобов’язано Державний комітет України з державного матеріального резерву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині лоту №34/3 на умовах, визначених попереднім договором № 9 від 16.04.2009р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року у справі № 50/445 рішення суду першої інстанції від 07.07.2009 року змінено та позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 р. (протокол №32, лот № 34/3) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині лоту №34/3.

Апеляційним господарським судом зроблено правомірний висновок про те, що судом у справі № 50/445 встановлено відсутність результатів конкурсу, що унеможливлювало укладання спірного договору.

Крім того, Порядок продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернутих (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого Постановою КМ України від 26.04.2007 р. № 677 (677-2007-п) .

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судами зроблено правомірний висновок про те, що договір від 23.10.2009 р. № 18пв з продажу прав вимоги, був укладений в порушення норм чинного законодавства, оскільки сторонами в момент його укладення не були додержані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Також колегія суддів погоджується з тим що зобов’язання відповідача-2 повернути оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10 позивачем вже заявлені до відповідача-2 у справі № 41/305, а отже обґрунтовано залишені судом першої інстанції без розгляду.

Оскільки строк дії договору доручення закінчився, а відповідач-2 покладені на нього обов’язки належним чином не виконав, відсутні підстави для утримання відповідачем-2 оригіналу розпорядження від 26.02.2010 року № 26 та оригіналу повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10, тому позовні вимоги в частині зобов’язання повернути оригінали зазначених документів обґрунтовано задоволені.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року у справі № 41/306 залишити без змін.