Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ліквідатора Томашевського О.О.,

арбітражного керуючого Круглова С.С.,

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2010 за заявою Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2010 (суддя Василяка К.І.) визнано Приватне підприємство "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Томашевського О.О., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу відповідне оголошення, надати суду реєстр вимог кредиторів та здійснити ліквідацію боржника у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 (колегія суддів у складі: Лашин В.В. –головуючий, Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) постанову господарського суду Миколаївської області від 05.11.2010 скасовано, справу передано до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції без дослідження належних доказів, які обґрунтовують законність процедури банкрутства в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передчасно визнав боржника банкрутом.

В касаційній скарзі ліквідатор Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду, а постанову господарського суду Одеської області залишити без змін. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, без належного обґрунтування всіх встановлених обставин, без урахування матеріалів справи та пояснень ліквідатора банкрута.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, касаційну скаргу, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Тобто, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації оголошення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається із заяви про порушення справи про банкрутство, 17.08.2010 рішенням власника № 5 Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" діяльність підприємства визнано незадовільно, у зв'язку з чим прийнято рішення про ліквідацію підприємства, ліквідатором призначено Томашевського О.О.

17.08.2010 ліквідатором ПП на адресу Державного реєстратора у м.Миколаєві направлено повідомлення про припинення Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" шляхом ліквідації (а.с.8).

Наказом власника Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" № 10 від 17.08.2010 визнано діяльність ПП незадовільною, наказано провести ліквідацію ПП, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Томашевського О.О. (а.с. 9).

На виконання вимог ст. 105 ЦК України 25.08.2010 в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 156 (16) було опубліковане оголошення про ліквідацію Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" (а.с. 11).

Листом від 30.08.2010 № 45 ліквідатор Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" Томашевський О.О. повідомив ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про прийнятті рішення про проведення ліквідації підприємства.

26.10.2010 ліквідатор Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" звернувся до суду із заявою про визнання ПП банкрутом. До заяви додані баланси ПП станом на 01.08.2010, станом на 01.10.2010, проміжний баланс Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" на 26.10.2010, реєстр вимог кредиторів, аналіз фінансово-економічних показників, довідки про відсутність заборгованості по заробітній платі, перед фондами соціального страхування, заява ТОВ "Надія-Миколаїв" з грошовими вимогами до боржника, заява арбітражного керуючого Томашевського О.О. про участь у справі про банкрутство.

Крім того, до суду із відповідними заявами про участь у справі про банкрутство звернулися арбітражні керуючі Гусак Ю.М. та Круглов С.С.

Визнаючи Приватне підприємство "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" банкрутом в порядку статті 51 Закону, господарський суд Миколаївської області в своїй постанові від 05.11.2010 виходив з того, що матеріали справи свідчать про відсутність у боржника грошових коштів та майна для погашення існуючої заборгованості, відсутня дебіторської заборгованості за рахунок якої можливо здійснити погашення зобов'язань перед кредитором. При виборі кандидатури ліквідатора суд керувався вимогами ст. 3-1 Закону та виходив з того, що арбітражний керуючий Томашевський О.О. фактично приймав участь у ліквідації підприємства, здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та самостійно виконував вимоги чинного законодавства про припинення підприємницької діяльності підприємства, має значний досвід роботи та якісні показники у попередніх справах.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, на підставі належних доказів встановлено дотримання ліквідатором ПП Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" вимог ст. 105 ЦУ України щодо публікації оголошення для виявлення кредиторів, ст. 111 ЦК України щодо складення проміжного ліквідаційного балансу підприємства після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами, повідомлення ДПІ про ліквідацію підприємства, обґрунтовано відкрито провадження у справі про банкрутство ПП та визнано його банкрутом в порядку, передбаченому ст. 51 Закону.

Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції, постанову скасував, справу направив на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, вказавши, що ліквідаційною комісією боржника не вжито всіх заходів щодо виявлення кредиторів та щодо письмово їх повідомлення про припинення юридичної особи, як це передбачено ст. 60 ГК України та ст. 105 ЦК України. Однак, дані твердження суду апеляційної інстанції спростовуються матеріалами справи, не були досліджені судом апеляційної інстанції.

Так, твердження апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ПАТ "Банк "Форум", який є кредитором боржника, про припинення юридичної особи, спростовується листом від 30.08.2010 № 46, який направлено на адресу філії АКБ "Форум" (а.с. 15 т. 3). ПАТ "Банк Форум" включено до реєстру вимог кредиторів (а.с. 32 т. 1), представник банку, як кредитора боржника, був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції.

Твердження суду апеляційної інстанції про відсутність доказів повідомлення органів ДПІ про ліквідацію підприємства спростовується листом від 30.08.2010 № 45 ліквідатора Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" Томашевський О.О., який отриманий ДПІ 31.08.2010, що підтверджується відтиском штампу на листі, долученому до матеріалів справи (а.с.12).

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що загальні правила проведення ліквідації підприємства, передбачені ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 60, 105, 111 ЦК України були виконані в повному обсязі, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно порушив провадження у справі та визнав боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону.

За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасування, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права, без належного обґрунтування всіх встановлених обставин, її висновки спростовуються наявними матеріалами справи.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Інженерно-будівельна фірма ХХІ вік –Миколаїв" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 скасувати, постанову господарського суду Миколаївської області від 05.11.2010 у справі № 11/153/10 залишити в силі.