ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 р.
№ 7/78-Б
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs12103943) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючий),
Катеринчук Л.Й. (доповідач),Міщенко П.К.
розглянувши касаційну скаргу
Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року
у справі господарського суду
№ 7/78-Б Волинської області
за заявою
ТОВ "Торговий дім "Луцький КРК"
до
ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"
про
визнання банкрутом
розпорядник майна
Татаренко С.П.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від скаржника:
Свідерська Г.В. (довіреність від 10.12.2010р. №74),
Дячук С.О. (довіреність від 20.12.2010р. № 79),
від заявника:
не з'явились,
від боржника:
не з'явились,
розпорядник майна:
Татаренко С.П.
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.06.2009 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" (далі –боржника) за заявою ТОВ "Торговий дім "Луцький КРК" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі –Закону), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Щербаня О.М.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.05.2010 року припинено повноваження розпорядника майном ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" Щербаня О.М. та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Татаренка С. П.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" опубліковано в офіційному друкованому органі, а саме в газеті "Урядовий кур'єр" від 25.07.2009 року №133.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника:
Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області у розмірі 797257,48грн. черговість задоволення вимоги третя;
Луцький міський центр зайнятості у розмірі 44959,25 грн., черговість задоволення вимоги третя;
підприємець Лизун Л.Г. у розмірі 4101,74 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
КП "Кооператор" у розмірі 19173,88 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ПП "Удечпроект" у розмірі 23520 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ТОВ "Електросервіс"у розмірі 141393,12 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ДП з іноземними інвестиціями "Лайстер Україна"ТОВ "Лайстер-Папір Хімікати"у розмірі 581025,68 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ТОВ "Торговий дім "Л уцький КРК""у розмірі 96 067 183,73 грн. з яких 67179666,17грн. черговість задоволення вимоги четверта; 28887517.56 грн. черговість задоволення вимоги шоста;
ПП "Центрматкет-2006"у розмірі 75506,62 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ДП НЕК "Укренерго"в особі відок-ремленого структурного підрозділу Західної електричної системи у розмірі 13338.13 грн.. черговість задоволення вимоги четверта;
ПП "Ранал"у розмірі 130908 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
Луцька ОДПІ у розмірі 1053717 грн., з яких 1009721,06 черговість задоволення вимоги третя та 43995,94 черговість задоволення вимоги шоста;
ПП "Тиверія"у розмірі 10790,25 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Луцьку на суму 47208,36 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ТОВ "Авентіс - ЛТД"у розмірі 1461680,48 грн. з яких 1205703,15 грн. черговість задоволення вимоги четверта та 255977,33 грн. черговість задоволення вимоги шоста;
ТОВ "Волиньторгінвест"у розмірі 1178238,20 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
Первинна профспілкова організація ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"на суму 30169,10 грн. черговість задоволення вимоги четверта;
ВАТ "Львівкартонопласт"у розмірі 18396,38 грн., з яких 16487,08грн. черговість задоволення вимоги четверта та 1909,30 грн. черговість задоволення вимоги шоста;
ЗАТ "Інститут паперу"у розмірі 103723,08 грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ДК "Укртрансгаз"філії УМГ "Львівтрансгаз"її структурного підрозділу Волинського ЛВУМГ у розмірі 4123,34 гри., черговість задоволення вимоги шоста;
ТОВ "Трігла"у розмірі 162627грн., черговість задоволення вимоги четверта;
ТОВ "Юг Картон"у розмірі 60 380 394.48 грн. з яких 51726729,60 грн. черговість задоволення вимоги перша та 8653664,88 грн.. черговість задоволення вимоги шоста;
ТОВ "Спецгазсервіс"у розмірі 984590.84грн.;
Фірма "LBV Тrаding Limited" у розмірі 187850.83грн., черговість задоволення вимоги четверта;
Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення у розмірі 1757726 грн., з яких 1505000 грн. черговість задоволення вимоги четверта та 252726 грн. черговість задоволення вимоги шоста;
заборгованість по заробітній платі у розмірі 313862 грн., черговість задоволення вимоги перша;
штрафні санкції по середньому заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 52762,58 гри., черговість задоволення вимоги шоста.
В частині вимог ДП "НЕК "Укренерго""Міністерства палива та енергетики України в особі ВП "Держенергонагляд"ДП НЕК "Укренерго", ТОВ "Укрснабкомплект", ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ЗАТ "Укртара-Холдинг", ТОВ "Агентство "Світ"", ТОВ "Бюро інвестиційних технологій", ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія"", провадження у справі припинено.
В задоволенні вимог ДП "Техмонтаж-Жидачів" ЗАТ "КСУ "Техмонтаж""на суму 28617,68 грн., Ківерцівської ДПІ на суму 2851,42 грн.. Фірма "LBV Тrаding Limited "на суму 86663,03грн. ТОВ "Спецгазсервіс" на суму 174078,35 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, УПФУ в м. Луцьку, ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" та арбітражний керуючий Тарасенко С.П. звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року апеляційну скаргу УПФУ в м. Луцьку задоволено, абзац 1 пункту 1 ухвали господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року у справі № 7/78-Б викладено в такій редакції:" Управління ПФУ в м. Луцьку у розмірі 797257,48 грн. черговість задоволення вимоги –друга".
Також апеляційні скарги ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" та арбітражного керуючого Тарасенка С.П. задоволено частково.
Скасовано абзац 25 пункту 1 ухвали господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року у справі № 7/78-Б. У визнанні Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення кредитором ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" –відмовлено.
В решті ухвалу господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року у справі № 7/78-Б залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційної інстанції в частині відмови у визнанні її грошових вимог до боржника, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції у зазначеній частині та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції в частині включення грошових вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення до реєстру вимог кредиторів. Скаржник аргументував порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 264, 267 Цивільного кодексу України, статей 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом (2343-12) , господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.
Статтею 83 Цивільного кодексу УРСР було встановлено вимоги, на які позовна давність не поширюється, серед яких є вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння інших осіб.
Зазначена норма діяла до 01.01.2004року.
З прийняттям Цивільного кодексу України (435-15) (далі - кодексу) діють положення частини 3 статті 264 Кодексу про переривання перебігу позовної давності поданням позову до суду, а також про право застосування судом позовної давності тільки за заявою сторони (частина 3 статті 267 кодексу).
Частинами 1, 3, 6 статті 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Статтею 1 Закону (абзац 7) визначено поняття грошового зобов'язання як зобов'язання заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.08.2009року, в межах 30-денного строку на подання грошових вимог конкурсними кредиторами, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення звернулась до суду з грошовими вимогами до боржника на суму 1 757 726грн. Розпорядник майна з керівником боржника відмовились визнати зазначені вимоги, мотивуючи пропуском позовної давності на їх стягнення.
Розглядаючи зазначені грошові вимоги, як спірні, суд першої інстанції встановив:
14.07.1995 року між Волинським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду та Луцьким картонно-руберойдовим заводом, правонаступником якого є ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" укладено інноваційний договір № 83/КМ9-95, відповідно до якого боржнику видано позику в сумі 1 505 000,00 грн. на реалізацію інноваційного проекту: "Створення та впровадження технології по виробництву картону палітурного коробкового".
Згідно договору інноваційна позика підлягала поверненню в термін до - 20 грудня 1997 року.
Судом першої інстанції встановлено, що зазначена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати її недійсною або неукладеною.
Також судом встановлено, що на день подання вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення боржником не повернуто 1505000грн. Боржник заперечує визнання грошових вимог пропуском строку позовної давності кредитором на стягнення спірної суми грошових вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок ліквідації, передачі прав, перетворень Державна інноваційна Фінансово-кредитна установа України є правонаступником Державного інноваційного фонду України.
15.03.2000р. прокуратурою Волинської області в інтересах Волинського регіонального відділення Державного інноваційного фонду України було подано до арбітражного суду Волинської області позовну заяву до ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" та НАСК "Оранта" про стягнення заборгованості в розмірі 2 085 738грн. Рішенням арбітражного суду Волинської області від 13.07.2001р. у справі № 03/1-56.2 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ВАТ "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"1757726грн. з яких 1 505 000грн. - основний борг, 252 726 грн. пені. В частині позову про стягнення з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" 1 065 205грн. в позові відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2001р. дане рішення залишено без змін.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 16-18.01.2002року зазначені судові рішення було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.04.2002р. провадження у справі припинено, мотивуючи тим, що Волинське регіональне відділення, в інтересах якого подавався позов прокуратурою не наділено статусом юридичної особи та не може бути стороною у справі, та у зв'язку з виключенням його з реєстру ЄДРПОУ 16.08.2000року згідно Наказу Головної організації №79. Ухвалою ВГСУ від 19.07.2002року Волинському регіональному відділенню Української Державної інноваційної компанії відмовлено у відновленні строку касаційного оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002р., а ухвалою Верховного суду України від 10.10.2002року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали ВГСУ від 19.07.2002р.
Разом з тим, 14.11.2008року прокурор звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Ухвали господарського суду Волинської області від 23.04.2002р. Заява слухалась судами неодноразово. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2009року апеляційне подання прокурора було задоволено, скасовано ухвали господарського суду Волинської області від 19.02.2009р. (про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами) та від 23.02.2009року (про припинення провадження у справі).
Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2009року зазначена постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2009року скасована, а ухвала господарського суду Волинської області від 19.02.2009р. залишена в силі. (том 11, а.с. 55-59)
Отже, як на момент подання грошових вимог кредитором у справу про банкрутство ( 13.08.2009року), так на момент розгляду спірних грошових вимог у попередньому судовому засіданні (02.09.2010року), спір у позовному провадженні про стягнення коштів на користь Державної інноваційної Фінансово-кредитної установи перебував на розгляді у господарському суді Волинської області. Відтак, керуючись приписами статей 83 Цивільного кодексу УРСР та частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на момент розгляду зазначених не пропущено строків позовної давності, оскільки він відновився у зв'язку з поновленням розгляду справи в позовному провадженні .
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропуск строку позовної давності, прийнявши до уваги докази, які не існували на момент прийняття ухвали попереднього судового засідання .
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України вважає, що постанову апеляційного суду від 20.10.2010року слід скасувати, а ухвалу господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року скасувати, ухвалу господарського суду Волинської області від 02.09.2010 року в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення у справі № 7/78-Б залишити в силі.
Головуючий
Судді
Н. Ткаченко
Л. Катеринчук
П. Міщенко