Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши

За участю представників сторін:

позивача – Єрмолін І.В. дов. від 03.12.2010 р.,

відповідача –Александрова К.А. дов. від 15.02.2011 р.,

прокуратури – Попенко О.С. посв. № 203,

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року (суддя Осоченко І.К.) в задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.09 ( колегією суддів у складі: Прокопанич Г.К., Заплава Л.М., Остапової К.А.) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 р. постанову від 16.12.2009 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-18/3070-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін

Постановою Верховного Суду України від 06.12.2010 р. постанову Вищого господарського суду України від 18 березня 2010 року в справі № 2-18/3070-2009 скасовано в частині залишення без змін постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2009 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року про відмову в задоволенні позову прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі виконавчого комітету Євпаторійської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Активінвест-Крим" про стягнення 532 931,90 грн. за договором від 16 жовтня 2007 року № 64 про дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторії.

Справу в цій частині передано на новий касаційний розгляд.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2011 р., касаційне подання Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим прийнято до провадження з призначенням до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Відповідно до статті 11125 ГПК України (1798-12) у разі якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Статтею 11128 цього Кодексу передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених господарськими судами обставин справи, а також прийнятого Верховним Судом України рішення, зазначає наступне.

Судами встановлено, що у червні 2009 року прокурор м. Євпаторії звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (далі - виконком Євпаторійської міськради) до товариства з обмеженою відповідальністю "Активінвест-Крим" (далі - TOB "Активінвест-Крим") про стягнення на користь місцевого бюджету заборгованості зі сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторії в сумі 532 931,90 грн., шляхом перерахування грошових коштів до місцевого бюджету м. Євпаторії.

Позов мотивовано тим, що 16 жовтня 2007 року між TOB "Активінвест-Крим" та виконкомом було укладено договір № 64 про дольову участь у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Євпаторії. Після часткової сплати передбаченої договором суми за відповідачем залишилася заборгованість у сумі 532 931,90 грн., яка складалася з: 407 980,25 грн. основного боргу, 113 012,24 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2007 року по березень 2009 року та 3% річних у розмірі 11 939,41 грн.

Під час розгляду справи у серпні 2009 року TOB "Активінвест-Крим" подало зустрічний позов про спонукання виконкому Євпаторійської міськради укласти додаткову угоду до договору від 16 жовтня 2007 року № 64 про дольову участь в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Євпаторії, якою передбачити відстрочення сплати суми дольової участі в розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Євпаторії до 1 січня 2012 року відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (далі -Закон).

Приймаючи рішення про відмову у первісному позові суди виходили з того, що TOB "Активінвест-Крим", відповідно до Закону, має право на відстрочення до 1 січня 2012 року сплати дольових внесків за договором від 16 жовтня 2007 року № 64 з моменту направлення до виконкому Євпаторійської міськради заяви про надання такого відстрочення та дійшли висновку про відмову в стягненні з TOB "Активінвест-Крим" на користь місцевого бюджету заборгованості зі сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторії в сумі 532 931,90 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону від 25 грудня 2008 року суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу.

Разом з цим, рішенням від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої статті 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Закон (800-17) був прийнятий 25 грудня 2008 року. В самому Законі (800-17) не вказано про надання йому зворотної сили часі.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури в забудовника виникає після подання ним до відповідного органу заяви до настання терміну такого платежу, і таке право не може бути розповсюджене на суму заборгованості, яка виникла у замовника до набрання чинності цим Законом (800-17) .

З матеріалів справи вбачається, що договором від 16 жовтня 2007 року № 64 про дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторії, укладеним між виконкомом Євпаторійської міськради та TOB "Активінвест-Крим", передбачено обов'язок TOB "Активінвест-Крим" перерахувати суму дольової участі в розмірі 407 980,25 грн. протягом одного місяця з моменту підписання цього договору, тобто до 17 листопада 2007 року.

За цим договором TOB "Активінвест-Крим" сплатило 10 000 грн. На час розгляду справи заборгованість TOB "Активінвест-Крим", яка виникла до набрання чинності Законом, становила 397 980,25 грн., а з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 532 931,90 грн.

2 грудня 2008 року та 30 квітня 2009 року позивач звертався до виконкому Євпаторійської міськради із заявами про надання відстрочення сплати дольових внесків на підставі частини п'ятої статті 3 Закону.

За таких обставин, висновки господарських судів про відмову у задоволенні первісного позову, Вищий господарський суд вважає помилковими.

Колегія суддів вважає, що приймаючи постанову, попередні судові інстанції неправильно застосували норми матеріального права, в зв’язку з чим, рішення та постанова підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України (1798-12) , суд

Касаційне подання Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № 2-18/3070-2009 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Активінвест-Крим" 532 931 грн., до місцевого бюджету міста Євпаторія, державне мито в сумі 5 329,31 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.