ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2011 р.
№ 5002-2/3126-2010
( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs11547470) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Міщенка П.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. по справі № 5002-2/3126-2010 за позовом Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до ТОВ "Енергосервісна компанія "Солар" про визнання договору недійсним, -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2010 р. позивач - Сімферопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих звернувся з позовом до ТОВ "Енергосервісна компанія "Солар" про визнання договору №18/08 від 30.11.2008 р. недійсним.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. по справі № 5002-2/3126-2010 /суддя : Толпиго В.І./ в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. по справі № 5002-2/3126-2010 /судді : Заплава Л.М., Прокопанич Г.К., Фенько Т.П./ рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. залишено без змін, апеляційна скарга позивача без задоволення.
В касаційній скарзі Сімферопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, 30.11.2008 р. між ТОВ "Енергосервісна компанія "Солар"(виконавець) та Сімферопольським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих (замовник) укладений договір №18/08 проектно –вишукувальних робіт, відповідно умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язанння щодо виконання проектно – вишукувальних робіт на виконання проектно-кошторисної документації на стадії робочій проект "Реконструкція котельної потужністю 0,26 Гкал/год та системи та опалювання на швейній фабриці за адресою : вул. Крилова, 133, у м. Сімферополі".
Відповідно до п.3.1, 3.2 даного договору вартість робіт за договором складає 121 161, 60 грн. (з ПДВ –20 193, 60 грн.), оплата робіт 100% передоплата робіт за договором у розмірі 121 161, 60 грн., у тому числі ПДВ - 20 193,60 грн. по додатку №1 та №2.
Даний договір від 30.11.2008 р. від імені ТОВ "Енергосервісна компанія "Солар" укладений Судаковим А.Г., а від імені Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих - директором - Ярмольським С.М., що діє на підставі статуту (а.с.5-6).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції виходив з того, що посилання позивача на те, що договір №18/08 від 30.11.2008 р. є недійсним, так як підписаний від імені Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих особою, з перевищенням своїх повноважень, є необґрунтоване, оскільки відповідно до п.5.4 статуту позивача директору підприємства надано право укладати угоди без яких-набудь узгоджень з Президією Центрального Правління УТОГ, крім того, позивачем не надані суду докази того, що відповідач знав або повинен був знати про те, що директор позивача обмежений у своїй діяльності рішенням Президії Центрального Правління УТОГ; також, не є підставою для визнання спірного договору від 30.11.2008 р. недійсним доводи позивача на те, що підприємство з 2008 р. не мало коштів на оплату суми по договору № 18/08 від 30.11.2008 р. у зв’язку зі складним фінансовим становищем.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що так як позивачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надано суду належних доказів правомірності своїх вимог про визнання недійсним договору №18/08 від 30.11.2008 р. та порушення прав та інтересів Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, то підстав для задоволення позову не має.
Але з висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом /нікчемний правочин /, тому визнання судом такого правочину недійсним вимагається.
Відповідно до вимог чинного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності /ч.2 ст.203 ЦК/.
Відповідно до ст. 92 ЦК України особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до постанови Президії Центрального Правління УТОГ від 12.11.2003 р. №151 всі будівельні роботи та капітальні ремонти нерухомих об’єктів Товариства, які здійснюють підприємства, організації та інші структурні підрозділи УТОГ, підлягають обов’язковому погодженню з Центральним правлінням УТОГ шляхом затвердження президією ЦП УТОГ переліку об’єктів, що будуються чи підлягають ремонту, обсягів ремонтну-будівельних робіт, кошторисів витрат на виконання, термінів виконання та джерел їх фінансування (а.с.7).
Згідно з п.3.1 контракту №412 від 19.09.2008 р. "Про найм керівника підприємства", який укладений між Президією Центрального Правління УТОГ та директором - Ярмольським С.М., керівник підприємства має право самостійно приймати рішення, лише у тому випадку, якщо вони погоджені та не суперечать рішенням Президії Центрального Правління УТОГ (а.с.8).
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Умовами спірного договору від 30.11.2008 р. передбачено 100% передоплата у розмірі 121 161,60 грн., проте, як вбачається із матеріалів справи, Сімферопольським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих передоплата здійснена не була і на час укладання спірної угоди, позивач знаходився у важкому фінансовому стані, відповідно до поданого балансу, звіту про фінансові результати та даних інвентаризації підприємства.
Господарським судом першої інстанції не досліджені фактичні обставини, стосовно відповідності договору №18/08 від 30.11.2008 р. вимогам закону, а саме, чи мав на момент його укладення директор Ярмольський С.М. необхідний обсяг цивільної дієздатності, враховуючи відсутність доказів погодження даного договору з Центральним правлінням УТОГ, з урахуванням повноважень, передбачених Статутом Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих директору товариства, чи спрямований спірний договір на настання реальних правових наслідків, з урахуванням фінансового стану позивача, на момент його укладання.
Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не з’ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.
За таких обставин, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. по справі № 5002-2/3126-2010, не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 р. по справі № 5002-2/3126-2010 скасувати.
Справу № 5002-2/3126-2010 направити до на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий -
Судді -
Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
Міщенко П.К.