ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2019 року
Київ
справа №805/1174/17-а
адміністративне провадження №К/9901/22996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Державної фіскальної служби України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Ястребової Л. В. (головуючий), Компанієць І. Д., Сухарька М. Г.
І. Суть спору
1. Державна фіскальна служба (надалі також позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі також відповідач) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2017 № 53261169.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2017 № 53261169 прийнята з порушеннями норм діючого законодавства України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" зверталося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов`язати надати нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року.
4. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2016 року у справі № 805/2211/16-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов`язати надати нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року задоволені у повному обсязі. Скасовано податкову консультацію, надану Державною фіскальною службою України Товариству з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" №12627/6/99-99-1-02-03-15 від 08.06.2016 року та зобов`язано Державну фіскальну службу України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" нову письмову податкову консультацію на його звернення від 05.05.2016 року з урахуванням висновків суду.
5. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2016 року залишено без змін.
6. На виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року та постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року було видано виконавчий лист № 805/2211/16-а.
7. 21.01.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т., прийнято постанову № 53261169 про відкриття виконавчого провадження та надана можливість ДФС Україні виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.
8. Вважаючи вищеозначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року позовну заяву задоволено.
9.1. Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2017 року № ВП № 53261169.
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначену постанову головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т., було прийнято з порушенням норм ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", тобто не на наступний робочий день, а через 15 робочих днів. Крім того, розмір виконавчого збору, визначений вказаною постановою, також не відповідає нормам діючого законодавства України.
11. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" - задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної фіскальної служби України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовлено.
12. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту, оскільки порушення строку на відкриття виконавчого провадження та неправомірне визначення суми виконавчого збору не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду. Крім того, доказів отримання відповідачем виконавчого документа саме 30.12.2016 суду не надано.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
14. В касаційній скарзі скаржник, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач посилається на те, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т., під час відкриття виконавчого провадження не було дотримано вимог ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", та винесено оскаржувану постанову не на наступний робочий день, а через 15 робочих днів. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові неправомірно визначено суму виконавчого збору у розмірі 12800 грн., оскільки вказана сума, всупереч ч.3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", вдвічі перевищує розмір чотирьох мінімальних заробітних плат. Крім того, позивач посилається на те, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем не вчинялися заходи примусового виконання рішення.
16. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
V. Джерела права й акти їх застосування
17. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті першої Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19)
(далі Закон №1404-VIII (1404-19)
) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19. Відповідно до п.1. ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.
20. Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
21. Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
22. Згідно з абзацом третім частини 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
23. При цьому, статтею 27 Закону №1404 встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
VI. Висновок Верховного Суду
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
26. Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на те, що виконавчий лист №805/2211/16-а на виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року та постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 було пред`явлено до виконання 27.12.2016, отримано державною виконавчою службою 30.12.2016, в зв`язку з чим, на його думку, державним виконавцем було прийнято постанову з порушенням норм ч. 5 ст. 26 "Про виконавче провадження", тобто не на наступний день, а через 15 робочих днів.
27. Разом з тим, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, доказів отримання відповідачем виконавчого документа саме 30.12.2016 року суду не надано.
28. Крім того, вказані доводи позивача не впливають на правомірність відкриття державним виконавцем виконавчого провадження, оскільки за приписами абзацу третього частини 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
29. Щодо розміру виконавчого збору, визначеного в оскаржуваній постанові про відкриття провадження, колегія судді зазначає наступне.
31. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято відповідачем 23.01.2017.
30. Статтею 27 Закону №1404 встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
31. У відповідності до Закoну України "Про держбюджет на 2017 рік" мінімальна заробітна плата на 2017 рік становила 3200,00 грн.
32. А тому, з вимог викладених вище, вбачається, що виконавчий збір що підлягає стягненню становить 12800,00 грн. (4 *3200,00 грн.).
33. З приводу доводів скаржника, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем не вчинялися заходи примусового виконання рішення, а тому у відповідача не було підстав для стягнення з позивача оскаржуваною постановою виконавчого збору.
34. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
35. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. А також, те, що на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ (1404-19)
не передбачено.
36. З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
37. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.
38. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.
39. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
41. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
42. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІI. Судові витрати
30. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі № 805/1174/17-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова