Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.

У вересні 2010 р. комунальне підприємство "Лозоваводоканал" звернулося до суду з позовом про визнання пунктів 4.14 та 4.17 договору № 112 від 01.08.2010 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення між КП "Лозоваводоканал" та КП БМУ "Лозовагазсервіс", укладеними в редакції КП "Лозоваводоканал".

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2010р. (суддя Присяжнюк О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 р. (головуючий –Могилєвкін Ю.О., судді –Пушай В.І., Барабашова С.В.), позов задоволено частково.

Визнано п.4.1.4 договору № 112 від 01.08.2010 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення між КП "Лозоваводоканал" та КП БМУ "Лозовагазсервіс", укладеним в редакції КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради, а саме: "п.4.14. Кількість стічних вод, які надходять в каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу, а також з інших джерел водопостачання, відповідно до показів засобу обліку води, а у випадку його відсутності –відповідно до норм водопостачання".

В задоволенні позову в частині визнання пункту 4.17 договору № 112 від 01.08.2010 р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення між КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради та КП БМУ "Лозовагазсервіс" в редакції КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради відмовлено та викладено цей пункт договору в редакції КП БМУ "Лозовагазсервіс", а саме: "п.4.17 "Лозоваводоканал" приймає додаткову кількість стічних вод, що неорганізовано потрапляє в періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення, які розташовані на території "субабонента", у мережі водовідведення "Лозоваводоканалу" у розмірі 20% від розрахованого додаткового обсягу стічних вод із загальної площі 0,375 гектару та даними гідрометслужби на підставі паспорту водного господарства, схеми водопостачання та водовідведення, топографічної зйомки території "субабонента" при наявності на території підприємства зливоприймачів та колодязів ливневої, господарсько-фекальної та промислової каналізації та проекту приєднання ливневої каналізації "субабонента" до міського каналізаційного колектора та проекту приєднання господарсько-фекальної каналізації "Субабонента" до комунальної або відомчої системи каналізації абонента.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати постановлені у справі судові рішення.

При цьому, як вбачається зі змісту касаційної скарги, позивач не погоджується з викладенням п.4.17 договору № 112 від 01.08.2010 р. в редакції відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено господарськими судами, 28.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено договір № 112 надання послуг з водопостачання та водовідведення який підписано відповідачем з протоколом розбіжностей.

Протокол розбіжностей стосувався пунктів 3.2., 4.14, 4.17.

Перевіривши відповідність редакції п.4.14 договору нормативним актам, що регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до правильного висновку про необхідність викладення вказаного пункту в редакції позивача, оскільки він відповідає вимогам Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (z0936-08) .

Що стосується редакції п.4.17 договору, то при її визначенні суд виходив з того, що відповідно до умов договору та Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 (z0403-02) , розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі розділу 3 п.24 паспорту водного господарства, який є обов’язковим документом, що надається субабонентом при укладенні договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно п.6.2.2 договору відповідачем був наданий позивачу паспорт водного господарства КП БМУ "Лозовагазсервіс", що розроблений та виготовлений спеціалізованим підприємством ТОВ НПП "Екопром", в розділі 3 п.24 "Витрати ливневих вод" якого вказано про відсутність кількості дощових вод м3/рік на площі 0,375 га виробничої території підприємства.

Неможливість прийняття позивачем від відповідача додаткової кількості стічних вод, що неорганізовано потрапляє в періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення, які розташовані на території "субабонента", або через зливоприймачі і колодязі на мережі водовідведення, які розташовані на території "субабонента" у мережі водовідведення "Лозоваводоканалу" зумовлена відсутністю вказаних каналізаційних споруд на території відповідача, що підтверджується актом обстеження технічного стану комунальної каналізації на вул. Лозовського м.Лозова від 01.04.2001 р., яким встановлено, що будівництво не закінчено з причини підтоплення підземними грунтовими водами побудованих колодязів побутово-фекальної каналізації, актом обстеження від 04.04.2007 р. виробничої території підприємства представниками позивача, в якому зафіксовано відсутність ливневої каналізації, актом обстеження технічного стану комунальної каналізації на вул. Лозовського м.Лозова від 24.03.2008 р., в якому зафіксовано відсутність двох каналізаційних колодязів та перебування побутово-фекальної каналізації в непрацюючому стані, що зумовлює неможливість приймання стічних вод, схемою водопостачання та водовідведення, згідно якої на площі 0,375 га виробничої території підприємства відсутні промислова, побутово-фекальна, ливнева каналізації.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 4082/4508 від 27.02.2009 р., проведеної ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса також підтверджується відсутність технічної можливості потрапляння додаткової кількості стічних вод з площі 0,375 га виробничої території підприємства до центрального колектора міської каналізації.

Що стосується доводів позивача про наявність побутово-фекальної каналізації житлового будинку, що знаходиться на території відповідача, то в матеріалах відсутні докази того, що прибудинкова територія входить до площі 0,375 га виробничої території підприємства.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції про те, що позивач не приймає з території відповідача не враховану додаткову кількість стічних вод у зв’язку з відсутністю на площі 0,375 га виробничої території підприємства будь-якого виду каналізації, а побутово-фекальна каналізація по вул. Лозовського в м.Лозова не добудована та затвердження п.4.17 спірного договору в редакції відповідача, є законним та обгрунтованим.

Вивезення стічних вод відповідача асенізаційним транспортом позивача здійснюється в межах лімітів, встановлених п.3.2 договору, навіть за умови потрапляння у вигрібну яму додаткової кількості стічних вод, їх вивезення враховується і оплачується згідно п.3.2 договору в межах встановлених лімітів, а понад ліміти –згідно п.3.3. договору.

Отже, доводи касаційної скарги правильності висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

касаційну скаргу комунального підприємства "Лозоваводоканал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02 листопада 2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2010 р. у справі №58/221-10 –без змін.