Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Дочірній банк Сбербанку Росії"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 26.10.2010 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 02.12.2010 року

у справі № 25/381

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Курдонер"

про стягнення 11 034 217,71 доларів США

з а участю представників:

позивача – Коршун А.О.

відповідача – Єгорова О.Ф.

В листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курдонер" про стягнення 11 034 217,71 доларів США заборгованості за кредитними договорами № 08-12-06/ФО від 21.12.2006 року, № 09-12-06/ФО від 21.12.2006 року та № 10/12-06/ФО від 21.12.2006 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором іпотеки від 07.09.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2010 року (суддя Морозов С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року (судді: Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), на підставі статті 79 ГПК України провадження у справі № 25/381 зупинено до набрання законної сили рішеннями Шевченківського районного суду міста Києва у справах: № 2-15068/09 за позовом ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по кредитним договором № 10-12-06/ФО від 21.12.2006 та за зустрічною позовної заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ТОВ "Курдонер" про визнання недійсними договору № 10-12-06/ФО від 21.12.2006 та укладених на підставі нього договорів іпотеки та поруки; № 2-15069/09 за позовної заявою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 11-09-05/ФО від 21.09.2005, № 09-09-06/ФО від 28.06.2006, № 09-12-06/ФО від 21.12.2006, № 08-02-07/ФО від 16.02.2007 та за зустрічною позовної заявою № 2-12701/10 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання недійсними вищеперерахованих договорів; № 2-6072/10 за позовною заявою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по кредитними договорами № 12-11-06/ФО від 27.11.2006, № 08-12-06/ФО від 21.12.2006, № 07-02-07/ФО від 16.02.2007 та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання недійсними вищеперерахованих договорів. Цією ж ухвалою суду першої інстанції зобов’язано сторін негайно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою та постановою місцевого і апеляційного господарських судів, Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, а справу передати для розгляду до місцевого господарського суду, пославшись на порушення вказаними судами норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обгрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, відповідач послався на те, що розгляд даної справи безпосередньо пов’язаний з розглядом Шевченківським районним судом міста Києва цивільних справ № 2-15068/09, № 2-12701/10, № 2-15069/09, № 2-6072/10, в яких виник спір щодо нарахування заборгованості за кредитними договорами, що впливає на розмір стягнень за іпотечним договором. Договір іпотеки від 07.09.2007 року є похідним від кредитного договору та укладений в забезпечення виконання зобов’язань за основними кредитними договорами № 08-12-06/ФО від 21.12.2006, № 09-12-06/ФО від 21.12.2006, № 10/12-06/ФО від 21.12.2006, дійсність яких, як основного зобов’язання, оскаржується та є предметом розгляду Шевченківського районного суду міста Києва у зазначених справах.

Крім того, у разі визнання судом недійсним основного зобов’язання (кредитних договорів), а також договорів, укладених на забезпечення їх виконання, будуть відсутні підстави для стягнення 11 034 217,71 доларів США шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договором іпотеки.

Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що вказані справи Шевченківського районного суду міста Києва пов"язані з даною справою, що є підставою для зупинення у ній провадження.

Згідно статі 79 ГПК України (1798-12) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що причиною зупинення провадження у справі, в даному випадку, є неможливість її розгляду до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов"язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наведене відповідачем у клопотанні, в ухвалі суду першої інстанції та постанові апеляційної інстанції, обгрунтування щодо унеможливлення розгляду даної справи до вирішення спору у вищезазначених справах Шевченківського районного суду міста Києва є підставним, оскільки факт виникнення та визначення розміру заборгованості за кредитними договорами впливає на вирішення питання про обгрунтованість вимог позивача та виникнення у нього відповідного права щодо звернення стягнення на заставлене майно на суму 11 034 217,71 доларів США за договором іпотеки.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року у справі № 25/381 залишити без змін.