Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Регіонального відділення Фонду

державного майна України по

Дніпропетровській області

на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від 29.09.2010 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 08.12.2010 року

у справі № 20/184-10

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Регіонального відділення Фонду

державного майна України по

Дніпропетровській області

до Закритого акціонерного товариства

"Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії

Закритого акціонерного товариства

"Київстар Дж.Ес.Ем." у місті

Дніпропетровську

про стягнення 11 531,66 грн.

з а участю представників:

позивача – Підгороднього В.П.

відповідача – не з"явились

В червні 2010 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у місті Дніпропетровську про стягнення неустойки у розмірі 11 531,66 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2010 року (суддя Рахоменко Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року (судді: Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.07.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у м. Дніпропетровську (орендарем) укладено договір № 12/02-3176-ОД оренди нерухомого державного майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме державне майно –частину відкритої площадки та частину поверхні металевої димової труби котельні, площею 16,8 кв.м.+33,08 м., розташовані у м. Дніпропетровську по вул. Яшина, 4, і знаходяться на балансі Дніпропетровського професійного будівельного ліцею.

В пункті п.10.1. сторони визначили строк його дії з 01.07.2008 р. до 30.06.2009 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на умовах, передбачених у договорі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у місті Дніпропетровську неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з липня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 11 531,66 грн. за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди від 01.07.2008 року № 12/02-3176-ОД, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області послалось на повідомлення орендаря про припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання - передачі шляхом направлення йому листа № 11-03-04070 від 19.05.2009 року, отриманого орендарем 02.06.2009 року, про що свідчить фіскальний чек і службова записка зі штампом поштової установи.

Згідно cтатті 759 ЦК України (435-15) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Аналогічні норми щодо обов"язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно закріплені і в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди першої й апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення неустойки, передбаченої умовами пункту 10.13. договору та ч.2 ст. 785 ЦК України, оскільки договір найму не припинив свою дію, виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявні листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 11-03-04070 від 19.05.2009 року про припинення терміну дії договорів оренди від 01.07.2008 року № 12/02-3176-ОД та від 01.10.2006 року № 12/02-1931 –ОД, адресовані відповідачу. Разом з тим, зі змісту службової записки (зі штампом поштової установи від 02.06.2009 року) неможливо встановити отримувачів цих листів, оскільки в ній зазначено 12 адресатів, в тому числі двічі відповідача, одного з яких викреслено.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Водночас, статтею 764 цього ж Кодексу передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на відсутність належних доказів повідомлення орендодавцем орендаря про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії відповідно до чч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України до спірних правовідносин та стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після 30.06.2009р.

Згідно статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо припинення терміну дії спірного договору, а відтак і наявність підстав для стягнення з орендаря неустойки за неповернення майна після закінчення терміну дії договору, не заслуговують на увагу з огляду на невиконання орендодавцем вимог чч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо повідомлення орендаря про припинення дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2010 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року у справі № 20/184-10 залишити без змін.