9/64/5022-1483/2011 Про звільнення заставного майна з-під арешту - 26.02.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернава-сервіс" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" та відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про звільнення заставного майна з-під арешту.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05 січня 2012 року у справі №9/64/5022-1483/2011 (суддя Гевко В.Л.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2012 року (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Краєвська М.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-сервіс" задоволено частково. Звільнено з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України від 04.10.2011р., нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Збараж, вулиця Шолом Алейхема, будинок 1, та перебуває в іпотеці ТОВ "Тернава-Сервіс"; в задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 05.01.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Тернава-сервіс" у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011 р. у справі № 6/20/5022-241/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "Калганоф" на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 14616840,11 грн. заборгованості за кредитом, 511513,29 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 785464,19 грн. інфляційних нарахувань, 3520932,28 грн. заборгованості зі сплати відсотків, 259394,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 322697,48 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відсотків, 22656,17 грн. сплаченого держмита, 209,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011 р. у справі № 6/20/5022-241/2011 в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення 545822,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 359805,16 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011р. залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Тернопільської області в частині, що залишена без змін Вищим господарським судом України і набрала законної сили, видано наказ від 28.07.2011 р. № 6/20/5022-241/2011 про стягнення з ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 14616840,11 грн. заборгованості по кредиту, 785464,19 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту, 3520932,28 грн. заборгованості зі сплати відсотків, 1259394,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 322694,48 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відсотків, 22656,17 грн. сплаченого держмита та 209,7 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

22.08.2011р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження та запропоновано ТОВ "ЛГЗ "Калганоф" самостійно виконати рішення суду згідно з виконавчим документом в 7-денний термін з моменту винесення (отримання) даної постанови.

04.10.2011р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на виробничі будівлі та споруди розташовані за адресою: Тернопільска обл., Збаразький район, м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, будинок 1, що належать боржнику - ТОВ "ЛГЗ Калганоф.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 01.06.2010 р. між ТОВ "Тернава-Сервіс" (позикодавець за договором, позивач у справі) та ТОВ "ЛГЗ Калганоф" (позичальник за договором, відповідач-1 у справі) укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язався передати у власність позичальника грошові кошти в розмірі 5000000,00 грн., а позичальник - зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, без сплати відсотків, у термін та розмірах, що обумовлені умовами цього договору.

01.12.2010р. між ТОВ "Тернава-Сервіс" та ТОВ "ЛГЗ Калганоф" укладено додаткову угоду №1 до договору позики від 01.06.2010р., якою розмір позики був збільшений до 8000000,00 грн.

З метою забезпечення виконання умов зазначеного договору позики, 01.06.2010р. між ТОВ "Тернава-Сервіс" та ТОВ "ЛГЗ Калганоф" укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець (ТОВ «ЛГЗ «Калганоф») зобов'язався до 03 червня 2011 року повернути іпотекодержателю (ТОВ «Тернава-Сервіс») кредит у розмірі 5000000,00 грн., згідно з умовами кредитного договору. Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, виробничі будівлі та споруди, загальною площею 6596,2 кв.м., яке розташоване у місті Збараж Тернопільської області по вул. Шолом Алейхема, буд. 1.

При цьому, у п.3.1.4 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель має право, у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за договором позики, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на викладені обставини, ТОВ "Тернава-Сервіс" вважає, що у зв'язку з винесенням державним виконавцем 04.10.2011р. постанови про накладення арешту на усі виробничі будівлі та споруди за адресою: м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, будинок 1, позивача протиправно позбавлено можливості скористатись своїми правами іпотекодержателя за договором іпотеки від 01.06.2010р., що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України під час прийняття спірної постанови порушено положення ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5 (z0865-99) , що стало наслідком порушення прав та законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" як іпотекодержателя.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів помилковими та необгрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі ст. 124 Конституції України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Параграфом 1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, яким кожному під час вирішення питання щодо його цивільних прав та обов'язків гарантується право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, передбачено також гарантоване державою право на своєчасне виконання рішення у справі.

Як зазначено вище, постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2010р., у якій відповідачу-1 надано строк на добровільне виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011 р. зі справи № 6/20/5022-241/2011 у встановлені строки оскаржена не була, є чинною та не скасованою, а відтак, рішення суду підлягає обов'язковому виконанню.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями ч.3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Зазначаючи про порушення вимог даної статті, господарські суди дійшли висновку, що вартість нерухомого майна переданого в іпотеку ТОВ "Тернава-Сервіс" є меншою від вартості отриманої ТОВ "ЛГЗ "Калганоф" позики згідно договору позики від 01.06.2010р. та додаткової угоди до нього від 01.12.2010р., оскільки загальна вартість предмету іпотеки згідно витягну з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації від 03.03.2010р. становить 7189240,00 грн., яка відображена як заставна вартість предмета іпотеки у .1.3. договору іпотеки.

Проте заявником касаційної скарги, клопотанням від 20.02.2013р. долучено до матеріалів справи копію постанови Вищого господарського суду України зі справи №2/4/5022-49/2012, якою визнано недійсною додаткову угоду №1 від 01.12.2010р. до договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салієм Г.Я. та зареєстрованим за №1454 01 червня 2010 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф".

Відповідно до частини1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому, згідно з приписами ст. 236 Цивільного кодексу України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що вартість предмету іпотеки, переданого відповідачем-1 позивачу перевищує розмір заборгованості боржника за договором позики від 01.06.2010р. Відтак, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України під час прийняття спірної постанови не порушують вимог ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, натомість, протилежні висновки судів попередніх інстанцій спростовуються вищенаведеними обставинами.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з помилковими висновками господарських судів стосовно порушення прав ТОВ "Тернава-Сервіс" як іпотекодержателя нерухомого майна розташованого за адресою: Тернопільска обл., Збаразький район, м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, будинок 1, оскільки матеріали справи не містять документів, які б свідчили про реалізацію позивачем свого права на звернення стягнення на заставлене майно. Відтак, накладення арешту на таке майно, не позбавляє позивача переважного права на звернення стягнення за рахунок заставленого майна. Натомість, оскаржувані рішення та постанова судів побудовані на припущеннях щодо можливого порушення у майбутньому прав ТОВ "Тернава-Сервіс" як іпотекодержателя, що не відповідає положенням чинного в Україні законодавства.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають. Згідно з ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2012 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 05 січня 2012 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2012 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 05 січня 2012 року зі справи №9/64/5022-1483/2011 скасувати у частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" про звільнення з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України від 04.10.2011р. нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Збараж, вул. Шолом Алейхема, будинок 1.

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

4. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" у задоволенні позову про звільнення з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України від 04.10.2011р., нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, місто Збараж, вул. Шолом Алейхема, будинок 1.

5. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 05.01.2012р. залишити без змін.