Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Далекий схід ТПТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ "Джурбі Вотер Тех" (далі - відповідач) про стягнення 1 092 411,8 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду від 16.03.2004 р. № 14/03-04.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.09.2010 р. у справі № 6/268 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 856 028,72 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 36 317,06 грн. 3% річних, 166 774,98 грн. пені та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. (судді: Пашкіна С.А. –головуючий, Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, а саме ст. 875 Цивільного кодексу України. Скаржник посилається на те, що спірні роботи виконувались не позивачем, а іншою особою, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.03.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 14/03-04 р., відповідно до якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт з реконструкції будівлі відповідача, а останній –прийняти та оплатити вказані роботи у порядку, передбаченому договором, а саме на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору вартість робіт складає 840 000 грн. При цьому остаточну вартість робіт сторони визначають не пізніше 30.06.2004 р. шляхом підписання відповідного додатку до договору.

Однак, судами попередніх інстанцій не було встановлено факту підписання між сторонами вказаного додатку до договору, тобто остаточна вартість робіт сторонами погоджена не була.

При цьому в період з березня по вересень 2004 р. на виконання умов договору позивачем було виконано комплекс робіт, які були оплачені відповідачем у сумі 838 000 грн.

Предметом позовних вимог у справі є вартість робіт згідно актів виконаних робіт за період з жовтня 2004 року по лютий 2005 року, які не були підписані відповідачем з посиланням на те, що зазначені в цих актах роботи не передбачені укладеним між сторонами договором та виконувались не позивачем, а іншою особою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не підписання відповідачем актів виконаних робіт є неналежним виконанням умов договору, а факт виконання спірних робіт позивачем підтверджується також висновками проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Однак, такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими у зв'язку з наступним.

Як вбачається, позивач, у підтвердження факту виконання ним робіт у спірний період, посилається лише на надіслані відповідачу акти виконаних робіт.

У той же час у випадку, якщо інша сторона заперечує факт виконання робіт за договором, суд, керуючись приписами ст.ст. 33, 43 ГПК України, повинен дослідити інші докази, зокрема первинні документи, що можуть підтверджувати виконання робіт. Проте, жодних інших доказів, окрім відповідних актів, позивач не надав і вони не були предметом дослідження судів попередніх інстанцій.

Як було встановлено судовим рішенням у справі № 2/257 між тими ж сторонами, будівлю, реконструкція якої була предметом договору, відповідач займав уже з березня 2005 року.

Однак, при цьому суди не надали жодної оцінки доводам відповідача про те, що роботи, оплату яких вимагає позивач, виконувались не ним, а третьою особою –ТОВ "Альфалайнком" на підставі укладених з відповідачем договорів.

У такому випадку вказана особа повинна бути залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з метою з'ясування обґрунтованості доводів відповідача.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання судів попередніх інстанцій на висновки проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, як вбачається, експертиза не встановила перелік та обсяг робіт, що виконувались у спірний період та не дала відповіді на те, хто саме виконував ці роботи.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, зазначені вище обставини не можуть бути встановлені під час здійснення касаційного провадження. У зв'язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення по суті спору.

За таких умов оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу у відповідності до вимог чинного законодавства. Для цього слід належним чином з'ясувати, хто саме виконував роботи, вартість яких є предметом позовних вимог, шляхом, зокрема залучення до участі у справі особи, яка, за твердженням відповідача, виконувала спірні роботи, дослідження первинних документів та, у випадку необхідності, призначення додаткової судової експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу ЗАТ "Джурбі Вотер Тех" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 09.09.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. у справі № 6/268 скасувати.

3. Справу № 6/268 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.